Тема економічного протистояння була актуалізована на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Тема економічного протистояння була актуалізована на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Європейська еліта, яка третє десятиліття просуває цінності глобалізму і кооперації, очікувала програмній промові американського президента, який повинен був розповісти про економічний протекціонізм США. Трамп вибрав досить спокійну риторику, звівши виступ до однієї фрази «Америка понад усе, але не на самоті». Правда, переконати європейську аудиторію Трампу не вдалося – європейці запам’ятали меседж і приготувалися до торгової війни.

Виступ президента США проходило на тлі валютного скандалу: міністр фінансів США Стівен Мнучін заявив, що США вигідний слабкий долар, чим викликав обурення глави європейського регулятора Маріо Драгі. Голова європейського Центрального банку не стримався і порекомендував «декому тримати язик за зубами». Валютний питання безпосередньо пов’язаний з торговою війною – саме за це, наприклад, американська і європейська бізнес-еліти зляться на Китай, який штучно занижує юань, щоб китайські товари зберігали конкурентоспроможність на ринку.

В кінці січня (вже після виступу в Давосі) Трамп закликав Євросоюз готуватися «до чогось серйозного», натякаючи на торгове протистояння. Привід для введення обмежень Трамп побачив в тому, що європейські товари легко потрапляють на американський ринок, а товари з США часто не задовольняють високим стандартам ЄС, через що залишаються не при справах. На подібні загрози Брюссель відреагував миттєво: офіційний представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас запевнив американську сторону, що в разі введення торгових обмежень відповідь Євросоюзу не змусить себе чекати.

Агресивна риторика стихла до середини лютого, коли міністр торгівлі Уілбур Росс анонсував введення мит і введення квот на поставки алюмінію і сталі з Китаю, Гонконгу, Росії, Венесуели, В’єтнаму, Таїланду, Південної Африки, Бразилії, Коста Ріки, Єгипту, Малайзії та Індії . Мінторг запропонував обмежити імпорт алюмінію в США 86,7 відсотка від рівня поставок за 2017 рік, а стали – до рівня 63 відсотків минулорічних обсягів. Паралельно Росс запропонував підвищити мита на імпорт з цих країн: 7,7 відсотка на алюміній і 23,5 відсотка – взагалі на усі товари з цих країн.

Главу Мінторгу США називають архітектором протекціоністських заходів в американському істеблішменті, саме він нав’язує американському президенту таку економічну політику. Не проти насолити колишнім торговим партнерам і сам Трамп, який наділив Росса фактично безмежним правом на подібні ініціативи і неодноразово висловлював підтримку Мінторгу США, хоча одностайності з приводу перспективності цих протекціоністських заходів немає навіть всередині Білого дому.

Проти обмежувальних заходів щодо сталі та алюмінію виступають глава Мінфіну Стівен Мнучін, помічник Трампа з економічної політики Гері Кон, держсекретар Рекс Тіллерсон і навіть глава Міноборони Джеймс Меттіс – всі вони вважають, що підсумковий ефект від розв’язання цієї війни буде невигідний США: протекціоністські заходи можуть різко вдарити по політичним відносинам з нинішніми союзниками. Крім Росса за обмеження виступає помічник Трампа з торгівлі Петер Наварро – Білий дім розділився на дві групи, за якими встали армії лобістів.

Вдаримо по «Харлей»

Офіційно Брюссель зберігає мовчання, однак в ЗМІ почали з’являтися публікації про те, що європейський істеблішмент вже готує власний перелік американських товарів, за якими може бути завдано серйозного удару у відповідь на протекціоністські заходи США.

Джерела розповідають, що Європа має намір бити по символічним для США товарам – мотоциклам Harley Davidson і бурбону. Також наголошується, що загрози американській адміністрації змусили Брюссель реанімувати документ, який готувався в період попередніх торгових воєн – коли президентом США був ще Джордж Буш-молодший.

Якщо торгова війна з Європою тільки починається, то відкрите протистояння з Китаєм виникло набагато раніше. У січні адміністрація Трампа за підтримки Мінторгу оголосила про введення 30-відсоткового митного тарифу на імпорт з Китаю панелей для сонячних батарей і 20-відсоткове мито на поставки китайських пральних машин. Введення обмежувальних заходів в Мінторгу пояснили «стурбованістю президента за американських робітників, фермерів і представників бізнесу».

На думку Трампа, це повинно підтримати відповідні галузі всередині США, зберігши робочі місця, проте постраждають від цього пересічні американці, які позбудуться доступних товарів. Правда, це рішення не знайшло розуміння у американської індустрії сонячної енергетики. Представники галузі відзначають, що введення тарифів позбавить роботи від 48 до 63 тисяч співробітників галузі. Всього ж в індустрії працює близько 260 тисяч осіб. Американська порада з відновлюваної енергетики вже заявив, що від цих заходів постраждають прості американці, оскільки зростуть ціни на електрику.

Справедливості заради варто сказати, що ці обмеження вводились не тільки проти Китаю, а й проти інших країн, в тому числі Мексики і Південної Кореї, яких називають головними потерпілими від мит ​​на пральні машини. Обидві держави мають намір оскаржити односторонні обмеження, введені США, у Світовій організації торгівлі (СОТ).

Митний тариф у 20 відсотків поширюється тільки на перші 1,2 мільйона машин на рік, а якщо гіганти на кшталт Samsung або LG захочуть ввезти більше, їм доведеться платити вже 50-відсоткове мито. Обидві компанії висловили глибоке розчарування обмежувальними заходами, а Samsung вирішила найняти додатково 600 робочих на свій завод в Південній Кароліні, щоб якось компенсувати втрати. Як і в історії з сонячними батареями, від нововведень постраждають прості громадяни США, адже ціни на пральні машини очікувано зростуть. Задоволена тільки американська компанія Whirlpool, яка вже пообіцяла наростити потужності в Огайо, Кентуккі, Південній Кароліні і Теннессі.

Китай, звичайно, «глибоко стурбований» рішенням Трампа. Міністерство торгівлі Китаю в своїй заяві висловило надію на те, що американська адміністрація «проявить стриманість в своєму бажанні вводити нові обмеження». В іншому випадку китайці обіцяють відповісти на нові протекціоністські заходи.

Примітно, що за кілька місяців до введення обмежень американський ринок буквально завалили сонячними панелями. Поставки панелей з Китаю в четвертому кварталі 2017 року зросли на астрономічні 1200 відсотків, з Мексики і Канади – на 400 відсотків.

Паралельно з обмеженнями в торговельній сфері американська влада не пускають китайські компанії на свій ринок капіталу і інвестицій. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) заблокувала угоду з продажу китайським інвесторам Чиказькій фондовій біржі. Китайці два роки намагалися викупити Чиказьку біржу, однак посилення конфронтації між Вашингтоном і Пекіном після приходу в Білий дім Дональда Трампа фактично поставило хрест на цій угоді.

Потенційна угода викликала хвилю обурення серед американських законодавців, причому як серед республіканців, так і серед демократів: сенатори і члени палати представників злякалися, що за допомогою біржі влади Китаю зможуть впливати на американський фондовий ринок, незважаючи на те, що на Чиказьку біржу припадає лише 0 , 5 відсотка обороту всіх торгових паперів в США.

Європа ж, навпаки, не проти китайських інвестицій в свою економіку. Яскравий приклад – китайська експансія в європейський авторинок. У 1999 році шведська Volvo була розділена на дві компанії: одна спеціалізувалася на продажі легкових автомобілів, друга – на вантажівках. Легкове підрозділ було продано американській компанії Ford за 6,8 мільярда доларів, а в 2010 році американці продали його китайському автогігантові Geely всього за 1,8 мільярда доларів.

У грудні 2017 року Geely викупила контрольний пакет вантажного підрозділу шведської компанії, яке займає друге місце в світі по виробництву вантажівок, за 4 мільярди доларів, зосередивши у себе весь бренд Volvo. Однак на цьому експансія Geely не закінчилася: 23 лютого китайський автоконцерн оголосив про покупку 9,7 відсотка в німецькому автоконцерні Daimler (бренд Mercedes) за 9 мільярдів доларів. Китайські інвестори стали власниками найбільшої частки в німецькому автоконцерні, залишивши позаду арабська інвестиційний фонд Aabar Investments з часткою в 9,1 відсотка акцій на другому місці. Geely, таким чином, стала співвласником американської Tesla Motors – Daimler володіла 10-відсотковою часткою в компанії Ілона Маска.

Росію через її слабо диверсифікованого експорту поки можуть турбувати виключно протекціоністські заходи США щодо алюмінію і сталі. Остаточне рішення про введення мит буде прийнято лише 11 квітня – саме тоді Трамп повинен оголосити або про підтримку протекціоністських заходів імені Уїлбура Росса, або відмовитися від мит. Однак протекціоністська риторика вже вдарила по українським компаніям: найбільший в Росії виробник сталі Новолипецький металургійний комбінат (НЛМК) призупинив проект з розширення прокатних потужностей в США.

За словами президента компанії Олега Багрині, компанія вирішила призупинити розвиток свого проекту в Пенсільванії, вклавши при цьому в нього вже майже четверту частину необхідних засобів. У НЛМК вважають, що введення мит може викликати «системний шок для всього ринку», так як американський ринок – один з найпривабливіших: США споживають близько 100 мільйонів тонн сталі на рік.

Реакція російської влади на потенційні збори не дуже відрізняється від тієї, що демонстрували «друзі по нещастю»: 19 февраля Мінпромторг повідомив, що в разі введення США протекціоністських заходів Росія подасть позов до СОТ. Симетричних відповідей уряд поки не готує.