7 випадків, коли вибір великої або малої літери ставить нас у глухий кут

Якщо розбудити серед ночі будь-якого мало-мальськи грамотного людини і запитати, де ставити наголос у слові «дзвонить», як правильно — «їхній» чи «їх», він без сумніву відповість на ці питання, адже це все завчили напам’ять. А ось правила написання слів з великої (заголовної, прописної) або малої (рядкової літери знають як і раніше не все, так і помилки в цьому питанні і помилками-то не завжди рахуються. І марно. Адже з приводу вибору з великої або малої літери ведуться запеклі суперечки. Наприклад, завжди треба писати слово «бог» з великої літери? І чи варто вважати звернення на «ви» в письмовій промови проявом неповаги, а на «Ви» — підлабузництвом?

Ми в Porady.co.ua повторили ці правила і тепер запрошуємо вас на експрес-урок російської мови.

Ви

Загалом-то все просто: при зверненні до кільком людям завжди пишемо «ви» з маленької, тобто малої літери. При шанобливому звертанні до однієї особи тільки (це важливо) в листах і офіційних документах пишемо «Ви» з великої літери.

Портал Gramota.ru вказує, що така підкреслена ввічливість стала повсюдною в російській мові не так давно — лише в XVIII столітті. Що стосується сучасності, то сьогодні, коли ми пишемо повідомлення на форумах, адресовані незнайомій людині, вибір великої чи малої літери у шанобливому звертанні залишається за пишучим. Погодьтеся, в короткому повідомленні численні займенники з великої літери виглядають безглуздо. До того ж зараз вживання «ви» замість «ти» при зверненні до однієї людини вже саме по собі вважається ознакою поваги.

Батьківщина, бог, вітчизна

Слова «батьківщина», «бог», «вітчизна» пишуться як з великої, так і з маленької літери. Все залежить від сенсу, який ви вкладаєте в них. Якщо ви згадуєте бога в релігійному сенсі, батьківщину як дуже дороге серцю місце і вітчизну, цитуючи фрагмент з гімну «Слався, Отечество наше вільне», то пишіть ці слова з великої букви, тому що ви вкладаєте в них сакральний сенс. Те ж саме стосується понять з духовної сфери: Добро, Любов, Свобода і Вчитель, Майстер.

А якщо піднесеного сенсу немає, то немає ніякої необхідності писати ці слова з великої літери. Наприклад: «Ти готуєш як бог», «бог його знає», «грецькі боги», «слава богу!»; «приїхати на малу батьківщину»; пушкінська цитата «Я, звичайно, зневажаю вітчизну мою з голови до ніг — але мені прикро, якщо іноземець розділяє зі мною це почуття». Якщо людина пише слова «бог», «батьківщина», «вітчизна» з маленької літери, це зовсім не означає, що він атеїст і непатриот. Можливо, він просто добре знає правила правопису.

Міжнародний жіночий день

У назвах свят з великої літери пишеться перше слово, наприклад Міжнародний жіночий день. Якщо у привітанні опускається слово «міжнародний», то все одно перше слово слід писати з великої літери: «з Жіночим днем!» Або Новий рік, Деньпечати, День знань, Деньавиации. Але День Перемоги, тому що слова «перемога» приписується особливий сенс. А от словосполучення «з днем народження» завжди пишеться малими літерами (якщо воно не стоїть на початку речення, звичайно).

Якщо червоний день календаря написаний у форматі «число і місяць», то місяць пишемо з великої: 8 Березня і 1 Травня. Правда, портал Gramota.ru робить застереження, що в інших святкові дати таке написання не закріпилося. У нових редакціях довідника Розенталя згадуються державні свята 7 Листопада і 12 Червня, але це правило не стало загальновживаним.

Президент

У російській мові немає правила, що зобов’язує писати слово «президент» з великої літери, адже це всього лише назва посади. І не варто побоюватися, що хтось сприйме таке написання як прояв неповаги і непатриотизма.

Прописну букву варто використовувати тільки в офіційних документах, наприклад «Указ Президента РФ», «Доручення Президента» і т. д. В листах і статтях повинна бути тільки мала літера. Те ж саме стосується написання інших керівних посад: генеральний директор, мер, головний лікар.

Сашина сумка

Присвійні прикметники, утворені від власних імен за допомогою суфіксів -ов- (-ев-), -ин-, треба писати з великої літери. Нагадаємо, «присвійні» — виражають належність конкретній людині: Далев словник, Сашина сумка.

Однак треба бачити різницю: «Далев словник», але «пушкінський стиль» і «рентгенівський кабінет». В останніх прикладах прикметники не є в повному сенсі притяжательными. Якщо в таких словах є суфікси -овск- (-евск-) або -інські-їх також варто писати малими літерами: тургєнівські твори, чеховські листи. Те ж відноситься до прислівників, утворених від прізвищ: по-толстовски, по-кутузовски.

Прізвиська

Прізвиська пишуться з великої букви. Всі слова в назвах вигаданих персонажів — також з великою: Залізна Людина, Невидима Леді, Зимовий Солдат.

Власні імена завжди треба писати з великої букви, наприклад Ейнштейн. Однак деякі з них, які давно стали сприйматися як нарицательные, пишуться з маленької: наприклад меценат, юда, робінзон. Але тільки за умови, що це загальне значення слова закріплено в словнику.

Інтернет

Слово «інтернет» пишеться і з великої, і з малої літери — таке мирне вирішення цього непростого питання дає портал Gramota.ru з посиланням на «Російський орфографічний словник» РАН 2012 року. Однак існує думка, що немає підстав писати його з великої літери, оскільки слово «інтернет», спочатку просто означало назву інформаційної мережі, стало прозивним, як колись «телефон» або «телебачення». У багатьох російських і міжнародних ЗМІ прийнято правило завжди писати «інтернет» з малої літери.

В якості частини складних слів «інтернет» пишеться тільки з маленької літери і через дефіс: інтернет-користувач, інтернет-магазин, інтернет-конференція. А слово «Рунет» вживається виключно з великої літери, слова «Мережа» і «Павутина» у значенні «інтернет» також варто писати з великої літери.

А як, на ваш погляд, варто писати слово «ви» у листуванні з незнайомою людиною: з великої чи з малої літери?