7 ситуацій, в яких звичайна ввічливість може виявитися смертельно небезпечною

З дитинства нас вчать бути чемними, постійно говорити «чарівні» слова і дотримуватися правил етикету. От тільки зазвичай замовчують про те, що таке поведінка не завжди доречно, та й не кожен співрозмовник його заслуговує, особливо якщо це токсична особистість і тим більше злочинець. Оскільки ввічливість може не тільки допомагати, але і заважати нам у житті, важливо знати, коли і за яких обставин варто знехтувати репутацією вихованої людини.

Porady.co.ua виявив 7 досить поширених ситуацій, потрапивши в які краще забути про пристойність і задуматися про самозбереження.

1. Проїжджа частина

На проїжджій частині потрібно слідувати правилам дорожнього руху, але ніяк не своїм уявленням про етикет. Нерідко можна побачити картину, як надмірно ввічливий водій пригальмовує, побачивши пішохода, який мнеться на узбіччі, збираючись перетнути дорогу в недозволеному місці. Особливо якщо пішохід — літній чоловік або жінка.

Однак галантність може обернутися смертельною небезпекою: підбадьорений вчинком ввічливого водія, пішохід вийде на проїжджу частину в надії, що і інші учасники руху його пропустять. Проблема в тому, що водіям з сусідніх рядів його просто не видно з-за зупиненої машини, і ризик бути збитим в даній ситуації великий як ніколи.

2. Евакуація

Невиправдана ввічливість при евакуації може бути дуже небезпечна. Звичайно, згідно загальноприйнятим нормам, жінок і дітей слід пропускати вперед, але бувають випадки, коли подібна сортування постраждалих скрутна і загрожує додатковими ризиками для всіх.

Наприклад, якщо мова йде про евакуацію з тісних приміщень (вагона, літака і т. д.) або через вузькі дверні прорізи, а також у ситуаціях, коли упорядкована евакуація перетворюється в хаотичну втеча збожеволілої натовпу.

В таких обставинах краще не геройствувати, а чітко дотримуватися інструкцій відповідальних за евакуацію осіб, а у відсутність таких залишати приміщення в потоці, не створюючи ані заторів, ні тисняви. Наполегливі спроби пропустити когось вперед можуть порушити впорядкованість руху і затримати евакуацію.

3. Некомпетентність керівництва

На жаль, мало хто з підлеглих готовий піти наперекір своєму начальству, навіть якщо недалекоглядність або неохайність керівника очевидна. Однак мовчазне потурання чужих помилок може стати фатальним для багатьох людей. Історії знайомі такі випадки.

Так, у 2010 році зазнав катастрофи літак президента Польщі Леха Качинського, і, за однією з версій, причиною катастрофи стали необачні накази перебувають на борту високопоставлених чиновників, підкорившись яким екіпаж приступив до посадки в поганих погодних умовах.

Є і приклади зворотного: у 1960 році фармаколог Френсіс О. Келсі, незважаючи на колосальний тиск, відхилила подану в FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США) заявку на схвалення препарату Kevadon. У підсумку токсичність останнього було доведено, що врятувало тисячі життів.

Іноді варто набратися сміливості і діяти у відповідності зі своїми принципами і почуттям справедливості, ніж боятися упустити себе в очах начальства.

4. Гендерна конкуренція

Вчені з’ясували, що жінки більшою мірою, ніж чоловікам, властиві ввічливе поведінка, поважна манера мови і співчутливе ставлення до оточуючих. Такий м’який і безконфліктний стиль спілкування призводить до того, що жінки, несвідомо прагнучи підтримувати гармонію в колективі, починають пригнічувати свої потреби.

Таким чином, жінки, самі того не бажаючи, ставлять себе на більш низьку сходинку соціальної ієрархії. Проявляється це навіть тоді, коли жінка має більш високий соціальний статус, ніж чоловік. Виходить, для успішного просування по кар’єрних сходах буде незайвим іноді і забути про етикет, проявивши деяку категоричність і жорсткість.

5. Переслідування

Доводячи до автоматизму ввічливе поведінка, ми за інерцією демонструємо його в обставинах, коли, здавалося б, не до ввічливості: чемно відхиляємо непристойні пропозиції, намагаємося культурними проханнями пом’якшити агресію і хамство і, що найстрашніше, боїмося «втратити обличчя» в по-справжньому небезпечних ситуаціях, таких як напад.

Однак в останньому прикладі вже точно не до реверансів і побоювань, що подумають про вас оточуючі. Фахівці по самозахисту радять в небезпечній ситуації не соромитися і привертати увагу усіма можливими способами: хоч нецензурною лайкою, хоч истошно криками — аби збити з пантелику нападника і привернути увагу інших людей.

6. Нав’язливість оточуючих

Напевно кожен з нас хоч раз в житті попадав в ситуацію, коли дуже хочеться перервати нудну зустріч або задушливий розмова з балакучою сусідкою, але «це ж неввічливо». Саме на цьому комплексі базується стратегія телефонної реклами, коли людині нав’язують непотрібну інформацію, користуючись його нездатністю просто кинути трубку.

Між тим відмовляти теж можна цілком в рамках пристойності. Варто сформулювати для себе кілька чергових фраз, щоб спритно й безапеляційно відбуватися від нав’язливих співрозмовників без почуття вини і ризику уславитися невихованим людиною. Це можуть бути дуже прості, але, головне, рішуче вимовлені доводи:

• Вибачте, але я спізнююся.
• На жаль, мені пора: ось-ось прийде мій автобус.
• На жаль, я не можу приділити вам достатньо уваги: дуже поспішаю.
• Не хотілося б вас переривати, але мені треба відлучитися в туалет.

7. Турбота про здоров’я

Згідно з опитуванням, проведеним серед англійців, 40 % з них не підуть в лікарню з симптомами раку тільки тому, що вважають неввічливим турбувати лікаря.

Вважається, що щорічно у Великобританії можна було б запобігти 11 тис. смертей, якби люди вчасно зверталися до медичних фахівців. Однак для них короткострокова потреба бути ввічливим виявляється важливіше, ніж довгострокова потреба залишитися в живих.

А чи потрапляли ви самі в ситуації, коли ввічливість вам тільки заважала?

,