7 ситуацій, в яких у нас не виходить твердо сказати «ні» (З-за чого і страждаємо)

Як часто ми робимо те, що нам зовсім не хочеться? І головне — заради чого? Щоб оточуючі гладили нас по голівці і сказали: «Треба ж, який молодець!» Саме тому у багатьох не вистачає сміливості відірватися від колективу і заслужити його несхвалення. А ви б ризикнули вийти з безглуздого батьківського чату вайбере, відмовитися від запрошення на черговий корпоратив або рішуче розгорнути прийшла за сіллю (м’ясом, картоплею, цибулею, лампочкою або туалетним папером) сусідку?

Ми в Porady.co.ua попорпалися в обговореннях на Reddit, Pikabu і The Question і з’ясували, що не всі користувачі приходять в щенячий захват від участі в колективних і добровільно-примусових заходах.

1. Спілкування з членами батьківського комітету і участь у загальних чатах

Хто зазвичай входить в склад батьківського комітету? Все правильно: в основному це мами, у яких найбільше вільного часу і які готові цілковито присвятити його дітям. Ось тільки найчастіше діяльність таких батьків зводиться до створення чату вайбере і довжелезним монологів на тему «давайте здамо гроші на штори» і «який ресторан замовити для випускного в 4-му класі». А ще нерідко у вищезазначених активних мам геть відсутнє почуття такту.

• «Тиждень тому вчителька заявила, що терміново потрібна родина для участі в спортивному змаганні. Слізно попросили представляти наш клас. Ну гаразд. Нам не важко. Вчора приходжу забирати сина зі школи, на мене налітають мамусі з батьківського комітету. Прискіпливо оглядають і заявляють: „І тільки спробуйте не отримати перше місце, підведете весь клас, ітикають в сина пальцем) нехай йому буде соромно за таких батьків!“ От і бери тепер з таким настроєм».

2. Екскурсійні заходи

Обіцяли собі більше ніколи не їздити на екскурсії в переповненому автобусі з такими ж втомленими туристами? Але все одно щось буквально змушує багатьох з нас під час відпустки неодмінно здійснювати поїздку по місцевих визначних пам’ятках.

• «Коли ми нарешті доїдемо? Я ненавиджу цей автобус! Два поверхи і один зламаний туалет! Краще не їсти і не пити. На вимогу водій не зупиняється».

3. Відпочинок дитини в дитячому таборі

На канікулах усі діти повинні отримати свою порцію здоров’я і свіжого повітря. Тому ми за доброю традицією відправляємо їх у літній табір, часто забуваючи про те, що нам самим доводилося несолодко. Тільки згадайте необхідність весь час ходити строєм і практично не мати особистого простору (а часто й особистих речей).

• «Кожна зміна закінчувалася „королівської вночі“, після якої всі прокидалися з зубною пастою по всьому тілу, дівчатка і хлопчики влаштовували майже кожну ніч набіги в протилежні крила корпусу, крали одяг і гігієнічні приналежності в „стані ворога“.

4. Всілякі корпоративи

Одна справа — відзначати свята в компанії з колегами, які стали для вас хорошими друзями. І зовсім інша — кілька разів на рік сидіти з прямою спиною за столом, де зібралися не особливо приємні люди. Тим більше, що їх спосіб розслабитися може кардинально відрізнятися від вашого.

• «Нашій компанії заборонено відвідувати безліч місць, тому що протягом багатьох років один і той же менеджер по продажам ламав стільці і двері в туалетах, а потім погрожував співробітникам закладу. Він заробляє багато грошей для компанії, тому начальство терпить всі його витівки».

5. Традиційні відвідування родичів

Втомилися від обов’язкових поїздок до «улюбленим» родичам, але все одно продовжуєте наносити їм візити ввічливості. Не бентежить, що паралельно доводиться вислуховувати цілий вагон нотацій і повчань? Чи Не простіше обмежити своє коло спілкування родичами, з якими вам дійсно приємно проводити вільний час?

• «Є хлопець, але виходити заміж і народжувати дітей у своєму житті не планую. Чомусь від цього бомбить. Але я втомилася відмовчуватися і брехати, мовляв, поки рано, не готова, може бути, коли-небудь. Кажу чесно: я цього не хочу, а решта — ваші проблеми, дорогі родичі. І немає, це не егоїзм. Егоїзм — це змушувати інших жити так, як ти хочеш».

6. Вимушене спілкування з сусідами

Раніше дружба з сусідами дійсно була суворою необхідністю. Саме вони могли надати вам підтримку у важких ситуаціях. Зате тепер, коли ми ледве приползаем додому після роботи і хочемо просто провести час з сім’єю (або в гордій самоті), невимушені розмови з сусідкою по майданчику найчастіше не радують.

• «У нашому під’їзді половина квартир здається, це помітно, повірте. На моєму поверсі так взагалі 3 квартири з 4 в зніманні. Ось і не зрозумієш, сьогодні мені цей сумний містер Ніхто — сусіда, а завтра він мені — чужинець? Звикнути до цього подъездному трафіку незнайомих осіб досить складно. Вибачте».

7. Зустрічі випускників

Мало кому вдається пронести щиру дитячу дружбу крізь роки. Зазвичай після школи в пам’яті спливають старі образи, а щорічні зустрічі випускників часто нагадують негласні змагання у форматі «хто чого домігся». Ви дійсно готові витрачати час на подібні бенкети з людьми, які по суті вам байдуже?

• «Я весь вечір просиділа з подружками за столом, поїдаючи запропонований корм і спостерігаючи за колишніми однокласниками, які співали якісь пісні, каталися один в одного на плечах, кричали й били пляшки. Хтось з кимось побився. Я мовчала, смакуючи думка, що скоро додому. Не люблю перебувати не в той час не в тому місці. Деякі епізоди мого життя з-за цього здаються якщо не прожитими даремно, то як мінімум абсолютно безглуздими».

І наостанок: невелике уточнення

Звичайно, ми не закликаємо нікого з наших читачів ігнорувати сусідів або демонстративно відмовлятися від вечірок з колегами. Просто ми вважаємо, що у всіх колективних заходах потрібно брати участь тільки по своїй волі, а свідомий відмова від них — це цілком нормально.

Головне — щоб у кожній із цих ситуацій (і при небажанні спілкуватися, і при активній участі) ви відчували себе комфортно.

А вам доводилося через силу залишатися на корпоративі? Або, може бути, ви підтримуєте обов’язкові відносини з однокласниками, які вам набридли ще в школі?