7 помилок, які роблять розумні люди. Принаймні, не повторюють

Теодор Рузвельт говорив, що «ніколи не помиляється той, хто нічого не робить». Помилки — невід’ємна частина нашого життя, яку ніяк не можна уникнути. Але це тільки в перший раз. Розумні люди завжди роблять висновки з своїх невдач і не повторюють їх у майбутньому — це одна із запорук успішності і мудрість, що приходить з роками.

Ми в редакції Porady.co.ua зібрали найпоширеніші помилки, які не варто робити двічі. Досвід, який вони несуть, досить серйозний і вагомий, щоб більше не наступати на ці граблі.

1. Бажання всім догодити

Затриматися на роботі на прохання начальника, з’їздити на дачу полити мамин город, залишитися на вихідні з дітьми подруги, допізна готувати улюблену страву чоловіка, купити сукню, яка схвалила сестра… Все це окремо — цілком звичні і нормальні речі. Але, коли такий кругообіг приймає постійний характер і всі ваші рішення продиктовані бажанням сподобатися оточуючим, пора зупинитися.

Всім догодити не вийде ніколи: завжди знайдеться той, кому ви і ваші дії припадуть до смаку. Але головне, в погоні за чужим схваленням найчастіше ви втрачаєте самого себе. Приймати рішення, які хтось не схвалить, — на це потрібна сміливість, але інакше ви проживаєте чуже життя замість своєї. Здоровий егоїзм та допомога по мірі можливості — ось що відрізняє сильного і дорослої людини.

2. Не бачити загальної картини

Багато людей потрапляють у пастку самовіддачі, забуваючи про те, що можна озирнутися навколо і охопити картину цілком, замість того щоб дивитися тільки вперед. Наполегливо будувати кар’єру, присвячуючи цьому все своє час, віддавати всі сили дітям або стукати тільки в одні двері, думаючи, що це кращий варіант, — не найгірші заняття. Але часто ми не бачимо, що відрізаємо себе від інших можливостей, забуваємо про кінцевої мети і обмежуємо світ шматком в кілька квадратних метрів, коли навколо — простір і нескінченність варіантів. Одного разу вирвавшись з такої «клітини», навряд чи хтось захоче повернутися, якщо, звичайно, людина вміє вчитися на своїх помилках.

3. Віра в найкращий результат

Віра в диво — це те, що більше притаманне дітям, хоча і дорослі часом не втрачають цього прекрасного якості. Але в народі не дарма кажуть, що «потрібно вірити в краще, а готуватися до гіршого». Сліпий оптимізм може принести дуже багато проблем, коли дива не трапляється, а запасного плану і шляхів відступу ви не підготували.

Так, наприклад, Джозеф Исмей, директор компанії «Уайт Стар Лайн», якій належав сумнозвісний «Титанік», був упевнений в непотоплюваності корабля. У гонитві за потужністю і небувалою розкішшю він наказав зменшити кількість шлюпок з 40 до 20. Кількість місць на рятувальних шлюпках не покривало навіть половини числа людей на кораблі. Сліпа віра в хороший результат Джозефа Ісмея коштувала життя 1 496 пасажирам і членам екіпажу.

Щоб не залишитися в підсумку ні з чим, треба вчитися поєднувати ту саму дитячу віру з дорослою обачністю — тоді й світ не буде здаватися цинічним і злим, і спокій не залишить вас при будь-якому розкладі. До речі, бути оптимістом набагато простіше, якщо з урахуванням минулого падіння з висот непорушної віри в краще ви вже підстелили соломки.

4. Повторення дій з очікуванням іншого результату

Головне правило, яке звучить в більшості мотиваційних відео і книг, — не здаватися. І це, безумовно, самий вірний підхід навряд чи можна отримати щось, крім депресії, опустивши руки і забившись в кут. Але люди часто приймають цей девіз як заклик повторювати свої дії до нескінченності — вода камінь точить, хіба ні?

Але ж ще Альберт Ейнштейн говорив, що «найбільша дурість — робити одне і те ж знову і знову і чекати іншого результату». Не здали іспит? Навряд чи ви зможете перескласти, якщо просто підете другий раз без додаткової підготовки. Даєте другий, третій, десятий шанс тому, хто цього не заслуговує? Тоді і відношення до вас не зміниться: якщо дали десятий, то і одинадцятий можна отримати, чи не так? Крім наполегливості і цілеспрямованості додайте в свій коктейль гнучкості розуму — і порівняйте кінцевий результат.

5. Бажання здаватися жертвою

Коли своїх власних сил на щось не вистачає, а попросити допомоги або співпраці не хочеться — тут вже причини можуть бути різні, то людина деколи «включає жертву». Звичайно, все тут же намагаються втішити, допомогти, вирішити всі проблеми. Але головне, сама людина, по суті, не винен в цій ситуації, він не показав себе «слабким», просячи про допомогу, а навпаки — не здався, вистояв і взагалі молодець. Тільки до статусу жертви дуже швидко звикаєш, і те, що спочатку було екстреною допомогою і дружнім ставленням, стає звичним поблажливістю. На вас вже ніхто не сподівається і завжди готовий допомогти «бідоласі». Хіба таку роль ви бачили для себе?

До речі, якщо ви не просто вдаєте з себе жертву, а відчуваєте себе так постійно, варто звернутися до фахівця — можливо, ви настільки звикли до подачок від інших, що не вірите в отримання благ іншим способом.

6. Невміння відстрочити задоволення

«Живи тут і зараз» — ще одне гасло нашого покоління. І його, як і всі інші, трактують по-різному. Хтось розуміє ці слова як заклик не лише прагнути до мети, але й помічати, що відбувається в житті у цю хвилину. Для інших же це відмінне виправдання небажання замислюватися про майбутнє. Вибираючи між великим призом, дорога до якого складається з важкої роботи, і миттєвим невеликим задоволенням, вони неодмінно віддадуть перевагу другому. Але ефект від такого задоволення триває недовго і розплата настане неминуче. Розумна людина не попадеться на гачок «зараз мені добре, а далі будь що буде». Тим більше двічі.

7. Звичка зображати когось іншого

У своїх мріях часто ми бачимо зовсім іншу версію себе: розумнішими, багатше, красивіше, успішніше, адже з такими «нами не трапляється нічого поганого, так і люди ставляться зовсім по-іншому. Завжди є спокуса відіграти роль при новому знайомстві, а отримавши хороший ефект від такої гри, вжитися в образ остаточно. Але наше життя не фільм про Джеймса Бонда, де шпигуни цілком виправдано видають себе за інших.

Такі історії в реальності завжди закінчуються сумно. По-перше, нескінченно грати роль неможливо, а правда відштовхне від вас всіх тих, кого залучив обман. Та й відповідати «собі ідеального» просто нереально: ви весь час будете переживати, що не так гарні, як уявлялося, і це виразно видасть вас з головою. По-друге, задумайтеся, чи є у вас близькі, адже це ті люди, хто знає вас добре. А якщо вони бачать лише неіснуючий образ, то можна вважати їх близькими? І в цілому — повернемося до першого пункту — ви знову живете чужим життям, залишаючи себе то на потім, то на всякий випадок. Воно того варто? Краще щодня працювати над собою реальним трохи, ніж витрачати цей час на нереальні мрії і переживання.

Такі помилки зазвичай не проходять безслідно, і повторювати їх — то ще задоволення. А на якихось помилках найкраще навчалися ви? Діліться у коментарях.

“Thor: The Dark World” / Marvel Studios

Стаття написана за допомогою сайту monaco.te.ua.