Як запобігти розлучення: поради молодим парам від експерта з міжнародних відносин

Психолог Тетяна Біленко – про кризи через рік, три і сім років спільного життя і способах їх вирішення

Біле плаття, букет, туфлі на підборах і теплий літній вітер, який грає з подолом вашого шикарного платья..і несе ваш дзвінкий сміх в найдальші куточки людських сердець, які ще чекають або давно пережили ці шикарні моменти народження нової сім’ї.
Все це було так прекрасно і здавалося, що назавжди, але після весілля завжди приходить побут, притирання і без конфліктів не обходиться жодна сімейна пара.
Ставити крапку і розродитися або розмовляти і вчитися жити разом, чути один одного, любити, прощати, йти на компроміс і працювати над відносинами?

Найчастіше можна уникнути розлучення.

Варто зрозуміти і проаналізувати ті чинники, які до нього ведуть або можуть привести.

Розлучення в більшості випадків відбуваються в кризові періоди сімейних відносин.

Таких періодів кілька.

Це перший рік сімейного життя, коли молодята починають пізнавати один одного як реальних людей, а не ідеалізовані об’єкти любові.
Через три роки настає нова криза – коли з’являється на світ дитина. Кожен із подружжя пред’являє до іншого завищені очікування, відчуває брак підтримки.

Через сім років – наступна криза. Коли дитина йде в перший клас і починаються шкільні клопоти.

Нарешті, найскладніші кризи – 17-25 років спільного життя, коли діти виростають і залишають батьківську сім’ю, а чоловік і жінка вже розучилися жити удвох.

Кожен з них починає розуміти, що для себе ще й не жив, але ж так хочеться останні активні десятиліття провести з користю для самого себе.
Я б назвала розлучення конфліктом, а будь-який конфлікт являє собою погано складений договір, в якому не обговорені права та обов’язки сторін.
Коли молоді люди укладають шлюб, вони керуються почуттям любові один до одного, не замислюючись про те, збігаються чи ні їхні життєві цінності та орієнтири.

Основна частина розлучень якраз і пов’язана з не стикуванням життєвих цінностей. Коли з’являється дитина, у подружжя виникають питання, хто буде вставати до нього вночі, як проводити відпустку, хто буде робити з ним уроки.

Окреме питання – кількість дітей в сім’ї: часто буває, що погляди подружжя з даного питання теж розходяться. А ще ключове питання про довіру і контролі, який зазвичай не беруть до весілля.
Якби ці та багато інших питань розглядалися подружжям ще до весілля, можна не сумніватися: розлучень було б набагато менше, а сім’ї в цілому були б більш мирними і щасливими.
У мене була клієнтка у якій на 15 році подружнього життя чоловік завів коханку.

Хоча у них були хороші відносини. Для неї це був шок і сильний стрес.
На той час їх син вже ходив в школу, побут був налагоджений і все в житті було спокійно.

На питання, чи любить вона чоловіка, вона здивовано відповідає «Так 15 років вже разом».

Ага, ось він криза. Син виріс, з’явився час на себе і своє особисте життя, а її немає.

Так часто буває, прожили разом 15-20 років і з’ясували, що нічого один про одного не знаємо. Одному не вистачає тепла, а іншому уваги. Плюс дитячі травми і в підсумку, навіть не чують один одного, тому що розмовляють на різних мовах любові. Чоловікові потрібні дотики, щоб відчувати себе коханою, а самій Марині – турбота.

Ось вона і дарувала її чоловікові, годувала його, гладила його одяг, містила будинок в чистоті і чекала того ж від чоловіка, а він чекав обіймів, дотиків і розмов про кохання. А вона не розуміла і відштовхувала його, вважала це порожньою балаканиною.

Коли знаєш тонкощі, можна знайти баланс і дарувати один одному любов, яку ваш партнер зможе вважати і відчути. А якщо ще пропрацювати батьківські сценарії і дитячі травми, тоді точно жити будете довго і щасливо!

Сім’ю можна зберегти завжди, якщо вчасно виявити причини і пропрацювати їх.