Вічний боржник заходу

Державний борг України перевищив 2 трлн гривень і це не межа.

«Безумовно, державний гарантований борг насправді вже досягає трильйонів. На сьогоднішній день, а саме станом на 1 січня 2018 року, він склав трохи більше 2 трлн, а саме 2,14 трлн гривень ($ 77,7 млрд) », – заявила на цьому тижні голова державної казначейської служби України Тетяна Слюз.

Тільки Міжнародному валютному фонду (МВФ) українські Нацбанк і Міністерство фінансів повинні $ 12,1 млрд.

Поточна ситуація, коли держборг перевалив за $ 77 млрд, не обіцяє українській економіці і її бюджету нічого хорошого крім проблем з кредиторами і запуску неконтрольованого механізму по розгону інфляції, відзначає аналітик «Алор Брокер» Кирило Яковенко.

Величина держборгу негативно позначиться і на інвестиційній привабливості країни, і на планових показниках по стабілізації зростання ВВП – за 2017 рік він склав лише 2,1%, що мало ув’язується з інфляцією в 13,7%.

Згідно з Програмою управління державним боргом, у цьому році Україна повинна виплатити МВФ близько 44 млрд гривень. Крім цього, необхідно погасити перед МБРР – 8,3 млрд гривень і перед ЄБРР – 3,8 млрд гривень.

Обсяг платежів з обслуговування держборгу на 2018 рік прогнозується в сумі 130,2 млрд гривень, з яких 79,34 млрд гривень (60,9%) – платежі за внутрішнім боргом, 50,860 млрд гривень (39,1%) – платежі за зовнішніми боргами , відзначають «Українські новини».

Міністерство фінансів країни раніше відзначало, що в 2018 році Україна повинна виплатити близько $ 6,3 млрд держборгу, з них близько $ 1,6 млрд – МВФ.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман минулого тижня заявив, що більшу частину зовнішнього боргу наростила попередня влада.

«Я вже недавно сказав: не ми їх брали. Але наше завдання – заробити гроші в бюджет і повернути ці борги, тому що ми хочемо побудувати успішну країну … З 2007 по 2014 рік Україна наростила борг з 14 мільярдів до 60, 46 мільярдів доларів. І в скрутні години ми наростили тільки 5 мільярдів. Ми наростили тільки 5 мільярдів, хоча взяли 60 », – додав прем’єр.

По всій видимості, прем’єр бере до уваги тільки борг перед МВФ, хоча і він більше позначених прем’єром параметрів.

У березні 2015 року МВФ схвалив чотирирічну програму кредитування економіки України на $ 17,5 млрд. У рамках програми країна вже отримала від фонду чотири транші на загальну суму $ 8,7 млрд. Нацбанк раніше заявляв, що в 2018 році розраховує отримати ще два транші кредиту на суму $ 3-3,5 млрд, однак через пробуксовування реформ виділення нових траншів весь час відкладається.

Слюз також відзначала, що ще два роки тому – 1 січня 2016 року – держборг країни становив 1 трлн 600 млрд гривень ($ 59 млрд за поточним курсом). В кінці 2013 року борг України був в 4 рази менше нинішнього – близько 580 млрд гривень.

Тим часом, МВФ раніше підрахував, що відношення боргу України до ВВП вже досягає 82%, і в цьому році вже може досягти 90%.

«За 2017 рік держборг України зріс ще на 11% в порівнянні з 2016-м. Щорічно на обслуговування кредитів країна витрачає 4% ВВП. Боргова кабала ставить хрест на економічній незалежності », – написав у своєму мікроблозі Twitter лідер громадського руху« Український вибір »Віктор Медведчук.

Рахунок перед Москвою

Крім іншого, Україна вже в цьому році, швидше за все, зіткнеться з необхідністю розплачуватися з боргами перед Росією.

У 2013 році президент України Віктор Янукович домовився з Росією про виділення кредиту на $ 15 млрд через розміщення українських цінних паперів. Після цього перша частина цих облігацій на суму $ 3 млрд була розміщена на Ірландській фондовій біржі, і її викупила Росія. Однак в грудні 2015 року нові влади ввели мораторій на виплату боргу перед Росією. Мінфін Росії у відповідь направив позов до Високого суду Лондона і в березні минулого року виграв його.

В даний час ця справа розглядається в лондонському Апеляційному суді. У Мінфіні РФ очікують рішення за позовом проти України в найближчі місяці. «Суд скоро закінчиться, ми вже чекаємо фінальне рішення, а там подивимося», – сказав в недавньому інтерв’ю «Газеті.Ru» заступник міністра фінансів РФ Сергій Сторчак.

Дуже висока ймовірність того, що суд винесе рішення на користь Росії, зазначає керівник комерційної практики юридичної компанії BMS Law Firm Денис Фролов. Як правило, найсильніші докази своєї позиції пред’являють в першій інстанції, і ситуації, коли в апеляції знаходиться щось нове, дуже рідко зустрічаються.

Якщо суд винесе рішення на користь Росії, то Україна повинна буде почати виплати в самий найближчий час, додає юрист.

Однак поки в нинішньому прогнозі по зростанню держборгу України сценарій програшу в суді за позовом Росії не враховується. А при наявності великого обсягу заборгованості перед іншими кредиторами і неясну ситуацію з черговим траншем МВФ, поспішати розрахуватися з Москвою Київ точно не буде.

«Україна може спробувати не платити за рішенням суду, оскільки на державне майно за кордоном поширюється державний імунітет, і стягнути велику суму грошей за рахунок такого майна в інших країнах завжди складно. Однак в даному випадку Росія явно планує вжити всіх можливих заходів для стягнення боргу, і відмова України платити може лише відстрочити стягнення, але не запобігти йому. Крім того, відмова платити в будь-якому випадку потребує від України серйозних витрат на захист свого майна в інших країнах від спроб звернення на нього стягнення », – коментує Олексій Панич, партнер Herbert Smith Freehills.

Хрест на незалежности

«Ми поки не можемо самостійно розвивати економіку без зовнішньої фінансової підтримки», – визнав Гройсман. Щорічно на обслуговування зовнішніх боргів Україна витрачає 130 млрд гривень ($ 4,8 млрд) на рік.

За підрахунками місцевих економістів, якщо Київ все ж отримає в цьому році транш від МВФ на $ 1,9 млрд, то з огляду на необхідність виплатити самому фонду $ 2,4 млрд, країна в кінцевому підсумку залишиться в мінусі.

Та й з цими виплатами МВФ не поспішає. Чиновники в Києві все частіше говорять, що в першому кварталі допомоги від фонду Київ, швидше за все, не дочекається. Зволікає і ЄС з наданням раніше схваленого Україні кредиту на 600 млн євро.

Головна причина – критика українського уряду за зупинку процесу реформ і високий рівень корупції.

Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент України Петро Порошенко спробував обговорити це питання главою МВФ Крістін Лагард. Та запевнила його, що допомагати Україні фонд буде і далі. Однак відмовлятися від своїх вимог чиновники МВФ не мають наміру.

Лютнева місія фонду на Україну також не принесла уряду країни довгоочікуваного схвалення нової позики.

«Була насичена тиждень. Обговорювали кілька питань. З деяких питань просунулися досить активно. За деякими, наприклад, антикорупційного суду, енергетичної реформи – є певний прогрес, але остаточна домовленість не була досягнута », – визнав міністр фінансів Олександр Данилюк.

Українська влада, при збереженні поточної позиції через недостатнє виконання обов’язкових вимог європейців, ризикують і далі залишитися без наступної фінансової допомоги від МВФ, зазначає Яковенко. З огляду на розкол політичних думок на Україні, рішення по антикорупційному суду може бути і зовсім не прийнято, оскільки з його застосуванням тіньовий сектор економіки країни буде паралізований, а це не вигідно діючій владі, додає експерт.

На цьому тижні Всесвітній банк направив звернення української влади з нагадуванням про необхідність своєчасного погашення боргів.

Віце-президент Світового банку Сиріл Мюллер зазначив, що якщо Україна не зможе виконувати свої боргові зобов’язання, то вона втратить можливості для залучення кредитів. При цьому Мюллер в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня» запевнив, що «зберігає оптимізм з приводу того, що Україна зможе погасити всі раніше накопичені борги».

За підрахунками регулятора, з 2018 по 2020 роки уряд і Національний банк України повинні виплатити за зовнішніми боргами понад $ 16 млрд, а пік виплат припадає на 2019-2020 рр.

«Не потрібно накопичувати борги, тому що в майбутньому частина доходів держави піде на їх виплати, тому займати треба, усвідомлюючи, що зростання державного боргу – це не менший ризик, чим відмова від обслуговування боргів», – підкреслив Мюллер.

Проблему можна сформулювати так: заборгованість України зростає швидше, чим економіка, чим продуктивність праці, тому розрахуватися з цими боргами буде неможливо, і МВФ, швидше за все, це розуміє, але у нього інші цілі – політичні, звертає увагу керуючий партнер Експертної групи Veta Ілля жаркий.

Тому фонд буде маніпулювати владою України, домагаючись реформ і намагаючись дотримати баланс між руйнівною силою цих реформ, об’ємом боргу і стійкістю нинішньої влади в Україні, вважає експерт.