Скільки лабрадори живуть? Середня тривалість життя лабрадора-ретривера в домашніх умовах. Як продовжити термін життя собаці породи лабрадор?

Лабрадор-ретрівер – ідеальний вихованець для утримання в сім’ї з дітьми. Це нешкідлива собака, яка відрізняється дружелюбністю, життєрадісністю, відданістю. Завдання кожного власника – забезпечити домашньому улюбленцю правильні умови утримання, адже від цього безпосередньо залежить тривалість життя лабрадора.

На тривалість життя собаки цієї породи впливає кілька чинників, які не завжди залежать від господаря. Наприклад, генетика. Так, для ретриверів характерно хворіти спадковими захворюваннями. Заводчики відповідально підходять до відбору особин для бридинга, уникаючи схрещування генетично неповноцінних собак. Але досі народжуються щенята з дисплазією суглобів, епілепсією, атрофією сітчатки, діабет і шкірними недугами.

Щоб уникнути покупки нездорової особини, при знайомстві з цуценям важливо вивчити весь комплект документів клубної актировки батьківської пари і результати аналізів.

Факторами, що впливають на тривалість життя, є і умови утримання собаки. Тільки правильний догляд і збалансоване харчування забезпечують вихованцеві здоров’я та довгий термін життя. Якщо тварина з якихось причин змушене вести безпритульна існування, то тривалість його життя буде істотно менше, ніж у собаки, що міститься в домашніх умовах.

Власникам завжди цікаво, скільки років собаці, якщо перевести її роки на людські показники. Так, «молодиками» можна вважати лабрадорів до півторарічного віку. Можна прирівняти такого щеняти до 20-річного людського віку. Через 3 з половиною років собаці «стукне» 30 людських років. В 6 років – це 40-річна собака. 16 років – пес, якому перевалило за 80. Двадцятирічна собака може вважатися довгожителем, адже за людськими мірками їй вже 100 років.

Середня тривалість життя лабрадора-ретривера в нормальних домашніх умовах становить 10-14 років, але частіше це 12 років. З урахуванням того, що порода належить до великих, це непогані цифри, так як вважається, що крупні собаки живуть менше мініатюрних. Наприклад, 10 років для вівчарки – це вже дуже похилий вік, а німецькі доги рідко доживають до 8 років. Тому в порівнянні з такими собаками лабрадори відносяться до довготривалим порід.

Звичайно, і серед них трапляються собаки-довгожителі. Наприклад, собака-лабрадор Чілла з Австралії померла у віці 32 років, що за людськими мірками дорівнює 150 років. Є навіть собаки, які потрапили з-за свого віку в Книгу рекордів Гіннеса. Так, лабрадор Буч із США прожив до 28 років, причому перші три роки він перебував у дуже поганих умовах.

Собака Белла з Великобританії померла від серцевого нападу в 29 років, і вона не була оточена людською увагою в останні роки життя, інакше, можливо, прожила б ще довше. Рекордсменкою Книги ця собака не стала, так як у господарів не виявилося документів, що підтверджують вік тварини.

Перед покупкою цуценя лабрадора-ретривера варто заздалегідь ознайомитися з умовами утримання, які ви зможете запропонувати вихованцеві. Йому необхідно досить багато місця, тісний «однушка» буде мала для активного життя великої собаки, що істотно позначиться на тривалості життя. Термін життя собаці допоможуть продовжити щоденні тривалі прогулянки з іграми і пробіжками. Тварина, якому недостатньо активної діяльності, схильне до набору ваги і розвитку цукрового діабету, така собака не доживе і до 10 років.

Лабрадора, особливо в літньому віці, потрібно регулярно водити на ветеринарні огляди. Самостійне спостереження за станом вихованця також відіграє важливу роль. Необхідно щотижня вичісувати шерсть, своєчасно виявляти бліх і кліщів, звертати увагу на стан шкіри і шерсті.

Важливим фактором, що дозволяє збільшити термін життя собаки, є правильне харчування. З раннього віку слід дотримуватися добову норму годівлі. Зазвичай щеня з’являється в будинку у віці 1,5-2 місяців. До 3 місяців його слід годувати близько шести разів на день, до 5 – п’ять разів, до 9 місяців – чотири рази до року – три рази, після року досить годувати тварину двічі на добу. У плані харчування не можна прислухатися до бажань собаки і підгодовувати її зі столу або перегодовувати — це може негативно позначитися на її здоров’ї.

Допускається годувати лабрадора сухим кормом, але це повинен бути клас не нижче преміум. Ветеринарний фахівець допоможе правильно розрахувати добову норму. Зазвичай відповідальні виробники наводять ці дані на упаковці, але якщо корм купується на вагу, то допомогти зможе ветеринар. Не намагайтеся самі розраховувати порцію, орієнтуючись на бажання собаки, вона з’їсть стільки, скільки дасте. Не забувайте, що сухий корм розбухає в шлунку.

Якщо пес живиться натуральним кормом, то раціон повинен обов’язково включати телятину, курку без шкіри, нежирну рибу, крупи, яйця, сир, овочі. Обов’язково в їжу додають вітаміни і мінеральні добавки. Всі препарати повинен прописати лікар з урахуванням стану здоров’я і віку конкретної особини.

Вигулювати песика важливо не менше п’яти разів на день. Дорослому собаці достатньо двох-трьох прогулянок. Лабрадори з задоволенням тренуються на собачих тренажерах, але важливо починати такі тренування не раніше, ніж дитині виповниться 10 місяців. До цього віку пес має незміцнілий хребет і слабкі кінцівки, і активні стрибки можуть спровокувати травми. Ці собаки люблять проводити час на природі і купатися, тому обов’язково беріть домашнього улюбленця з собою на пікнік.

Термін життя визначається і емоційним фоном тварини. Стреси або туга за господареві можуть скорочувати тривалість життя лабрадора. Тому важливо приділяти собаці багато часу, чесати, пестити, грати з нею, уникати частих розлук. Сам по собі стрес не впливає на довголіття, але він може призводити до загострення хронічних захворювань або розвитку нових хвороб.

Тому при плануванні дитини потрібно багато разів подумати, чи варто в цей період заводити собаку. Важливо розуміти, що з появою дитини господар уже не зможе приділяти належну увагу тварині, тому рекомендується заводити лабрадора в сім’ї, де вже є діти.

Причинами передчасної кончини чотириногого друга можуть стати наступні захворювання.

• Заворот шлунку. Являє собою розширення шлунка з причини слабких стінок. У цьому випадку шлунок збільшується, здувається, внаслідок чого здавлюється діафрагма, порушується кровообіг. Усе це разом стає причиною смерті вихованця.
• Колапс трахеї. При цьому хронічному захворюванні відбувається звуження просвіту воздухоносной трубки, яка з’єднує гортань і легені.
• Пухлина селезінки. При пухлини цього органу навіть незначна травма може спровокувати розрив селезінки, що призведе до смерті вихованця.
• Серцеві хвороби. Найчастіше у ретриверів трапляється делегационная кардіоміопатія.

Це найбільш поширені для лабрадорів хвороби. Але сюди ж можна віднести, наприклад, попадання в глотку чужорідного тіла. Ці собаки відрізняються своїм цікавістю, їм все хочеться спробувати на смак: розкидані шкарпетки, столові прилади, дрібні деталі іграшок, кістки. Побачивши, що у собаки утруднене дихання, вона лежить з відкритим ротом і задихається, негайно везіть вихованця у ветеринарну клініку.

На прогулянці собаку теж чекає безліч небезпек. Власникам собак відомо про те, що на території країни почастішали випадки діяльність догхантерів, розкидачів у дворах і на собачих майданчиках отрута.

Проте отруїтися собака може і в квартирі. Наприклад, під час ремонту господарі можуть не помітити, як вихованець спробував на смак будівельний хімічний матеріал, який і може стати причиною смерті.

Дуже важливо вигулювати тварину на повідку. Лабрадори — розумні собаки, але дуже активні і цікаві. У пошуках пригод тварина може опинитися на проїжджій частині або ув’язатися за бродячої собачою зграєю. Всі ці ситуації можуть призвести до передчасної загибелі домашнього улюбленця.

Наступне відео познайомить вас з однією з найпопулярніших порід собак. Розповість, як утримувати лаборадора і доглядати за ним.