Системне мислення: що це таке і як розвинути? Особливості системності, глобальне системне мислення та вирішення проблем

Кожна людина щодня стикається з безліччю проблем, які потребують швидкого та ефективного вирішення. Впоратися із завданнями будь-якої складності і при цьому уникнути безлічі помилок допомагає сформований системне мислення.

Саме поняття з’явилося у другій половині ХХ століття. До цього часу світ сильно ускладнився, і застосування логічного мислення стало недостатньо для ефективного виконання багатогранних завдань, поставлених перед людством сучасної багатовимірної дійсністю. З’явилася необхідність у використанні більш складного типу розумового процесу. Системне мислення дає можливість людині оцінювати будь-яку подію цілісно, спостерігати і застосовувати всі взаємозв’язки і взаємозалежності дій і явищ реального світу.

Людський мозок здатний сприймати будь-який предмет як частину системи. Крім того, він може всю систему розкласти на окремі структурні частини. Люди можуть прогнозувати їх виникнення, розвиток і руйнацію. Це означає, що особистість вміє мислити системно.

Суть поняття можна висловити простими словами. Будь-який об’єкт відноситься до якої-небудь системі. Всі її частини впорядковані і пов’язані між собою так, щоб весь процес йшов у потрібному напрямку до досягненню єдиної мети. Системність дозволяє кожній окремій частинці володіти всіма ознаками цілісної системи.

Наприклад, людина являє собою складне утворення, що складається з безлічі окремих елементів. Структура людського організму складається з серцево-судинної, травної, дихальної, опорно-рухової, статевої, покривної, видільної, імунної систем. Іншими словами, всі органи людини об’єднані в конкретні системи. Людина може існувати тільки при їх одночасному функціонуванні.

Всі окремі елементи об’єднані складними, багатоплановими зв’язками в єдине ціле. Будь-який збій в одній з систем призводить до змін інших її частин. Важливо зрозуміти, що людський організм – цілісна система. При захворюванні одного із органів лікування треба проводити комплексно, з урахуванням всіх системних зв’язків. Таким чином, кожна система містить у собі безліч підсистем, які дробляться на більш дрібні деталі. Будь-який, навіть самий малозначущий елемент впливає на стан системи в цілому.

Але і цілісний об’єкт є частиною більшого структурного утворення. Людина виступає в якості члена сім’ї. Осередок суспільства відноситься до якогось етносу, що належить певній державі. Воно, в свою чергу, є частиною людства, що представляє собою частинку живої природи землі. Земна куля є елемент всесвіту. Крім того, будь-яка особистість може бути членом якогось робітника або спортивного колективу, спільноти в соціальних мережах, клубах.

Системне мислення засноване на здатності мозку об’єктивно оцінювати існуючу реальність. Виставлення діагнозу пацієнту лікарем або роздуми фахівця над пристроєм автомобіля, визначенням поломки в ньому пов’язані з безпосереднім оглядом форми і внутрішньої будови локальних систем. Іншими словами, ухвалення рішення на основі побаченого з допомогою очей відноситься до локального рівня. Уявний охоплення економічної моделі і здатність відтворювати її образ розширюють свідомість до глобального рівня.

Управління всіма процесами, що відбуваються з людиною, вимагає задіювання системного мислення. Його часто зіставляють з логічним розумовим процесом, який припускає аналіз і синтез розумових операцій. Але принцип визначеного алгоритму не завжди ефективний при вирішенні складних життєвих завдань. Він не дозволяє поглянути на проблему з різних сторін, побачити всі її внутрішні та зовнішні зв’язки. Рішення задачі за допомогою логічного аналізу без застосування системної розумової діяльності може привести людину до омани.

Прикладом служить меліорація, повсюдно проводилися в радянські часи. Логічні міркування дозволили людям зробити висновок, що зріджені і неприємно пахнуть ділянки землі не потрібні. Було прийнято рішення осушити болотисті місцевості з метою отримання додаткових дільниць, оснащених родючим грунтом. Зникнення боліт повинно було знищити скупчення комарів, змій, позбавити від підвищеної вологості.

З логічної точки зору процес повинен був принести користь людству. Але виявилося, що болотисті ділянки підживлювали дрібні річечки, і потічки. Після їх знищення обміліли великі річки, зменшилася кількість джерел, знизився врожай, зникли заливні луки, на яких паслися тварини. Логічне мислення не дозволило врахувати багатогранну взаємозв’язок екосистеми. В результаті меліорації вимерли деякі види комах, тварин, рослин.

Будь-яка система являє собою цілісну та неподільне утворення, окремі частини якого взаємодіють один з одним різним чином. Функціонування всієї системи залежить не від елементів, а від способу їх взаємодії. Інший раз вони можуть бути суперечливі і парадоксальні, але системне мислення дозволяє побачити і врахувати всі нюанси взаємодії елементів системи.

Системне мислення необхідно людям, зайнятим у сфері науки, мистецтва, освіти, політики, бізнесу, менеджменту. Його використовують в якості конкретного і структурованого інструменту в області інженерії, фізики, логістики. Технологія розподіленого обліку дає нове життя інформаційних систем у сфері програмної інженерії. Системний розумовий підхід допомагає людству орієнтуватися в складному світі нових і старих способів роботи. Він виявляє кращі з численних практик підприємства та сприяє ефективному розвитку проекту.

Вибір правильних методів управління та впровадження нових технологій допомагають усунути помилки. За допомогою системного мислення вирішують різні виробничі, дослідницькі та життєві проблеми. Цей вид розумової діяльності є важливою складовою для керівників, так як системно мислячий людина володіє рядом властивостей:

• умінням ефективно керувати будь-якими системами, в тому числі і організовувати працю інших людей;
• гнучкістю розуму, готовністю до розвитку і зміни своїх переконань;
• уміння переключатися з одного об’єкта на інший;
• здатність розгледіти закономірність процесів і зворотний зв’язок;
• умінням грамотно побудувати мети і знайти способи їх досягнення;
• можливістю сприйняття ситуації з різних ракурсів;
• здатністю оцінювання подій і дані в комплексі, тобто цілісно;
• умінням розрізняти зв’язки між окремими частинами системи, а також об’єктами, розташованими за її межами;
• мистецтвом створення моделей реальних подій, з допомогою яких можна встановити причинно-наслідкові зв’язки і побачити різні варіанти їх розвитку;
• здатність прогнозування і вибору відповідної тактики поведінки в будь-якій ситуації.

Системний підхід використовується при створенні нових технічних і організаційних систем, об’єднання знань з різних теоретичних даних. Він дає можливість правильно аналізувати ситуацію. Чітке розуміння устрою світу знижує кількість скоєних помилок. Системне мислення використовується в побудові особистих взаємин, допомагає індивіду усвідомити події, які відбуваються навколо.

Особистість, яка вміє мислити системно, складно ввести в оману.

Люди, здатні мислити системно, знаходяться на різних рівнях володіння таким мисленням. Деякі можуть помітити тільки одна ознака з великої кількості характеристик цілої системи. Інші здатні побачити всі ознаки, але не можуть виявити взаємодії між ними. Третім притаманна здатність виявлення всіх ознак і знаходження зв’язків між ними. Нарешті, існують люди, які володіють вищим рівнем системної розумової діяльності, які можуть самі проектувати ознаки і створювати власну систему.

Нульового рівня притаманна некомпетентність. Зазвичай люди, що мають нульовий рівень, не володіють навичками системного мислення. Вони не можуть аналізувати ситуацію і діють інтуїтивно. Їм складно виокремити головні моменти, оцінити ризик, спрогнозувати наслідки подій.

Найважливіші обставини ситуації вони залишають без належної уваги. Необдумані, спонтанні рішення приймаються такими індивідами дуже часто. Вони не замислюються про наслідки.

Початковий рівень характерний людям, здатним розгледіти впливають на події фактори, структурувати інформаційні відомості, застосувати значущі критерії та сформулювати логічні висновки. Системний підхід до ситуації у такої особистості простежується виключно в тих областях, де людина добре орієнтується. Тільки в цих сферах він здатний встановити причинно-наслідкові зв’язки.

Люди з даним рівнем здатні аналізувати велику кількість різних даних, в тому числі комплексних і багатофакторних явищ. Вони можуть відокремити головну інформацію від другорядних фактів, побачити причинно-наслідкові зв’язки. Непогано аналізують ситуації, що виходять за межі їх професійної компетенції. Їм властива варіативність мислення, яка дозволяє розробити декілька варіантів вирішення однієї проблеми. Ці індивіди здатні вловити бар’єр, що перешкоджає досягненню мети, обійти його або подолати перепони іншим способом.

Особистість з таким рівнем системного мислення здатна до створення нових концепцій, що дозволяють знайти рішення для складних практичних завдань. Індивіду властиве вміння ефективно добудовувати відсутні ланки системи. Він здатний робити правильний висновок на основі часткових або суперечливих відомостей.

Навчитися мислити системно може людина, якій не властивий цей вид розумової діяльності. А люди з вродженими здібностями системного сприйняття дійсності мають можливість розвивати їх, надаючи їм усвідомленість і організованість.

Формування системного розумового процесу тісно пов’язано з пізнавальними функціями. Воно передбачає уважне і детальне спостереження за навколишнім світом, проникнення в глибинну суть предметів і явищ, сприймання всіх найдрібніших деталей і нюансів. Функціонування тієї чи іншої системи, перебіг яких-небудь процесів всередині її, а також наслідки дають можливість індивіду вивчити роботу всього механізму і навчитися вирішувати проблеми з допомогою набутих знань.

Розширення власного кругозору і розвиток різнобічних інтересів допомагають людині виробити вміння мислити системно і злагоджено. Необхідно позбуватися стереотипів, що сформувалися протягом життя. У нестандартній ситуації вони заважають прийняти правильне рішення. Важливе значення має розвиток пам’яті. Воно націлене на запам’ятовування одержуваних знань з їх аналізом та систематизацією.

При системному підході активно працюють всі види запам’ятовування: слухова, зорова, нюхова, осязательная, моторна, сенсорна, емоційна пам’ять. Потрібно приділяти велику увагу вмінню зосередитися. Воно розвиває здатність швидкого переключення уваги з одного об’єкта на інший.

Тренувати системний розумовий процес у дорослих можна шляхом створення ситуацій невизначеності. Людині пропонують знайти ефективне рішення допомогою створення моделі задачі і її рішення. Придумування ситуацій невизначеності та пошук шляхів вирішення привчають розумовий процес до системності. Набутий навик нерідко використовується в життя. Не кожна подія має стовідсоткову визначеність, життєві обставини часом несподівано змінюються. Це вимагає застосування відповідного способу вирішення проблеми.

Сформувати компетенції малюка в області системного мислення дуже складно. Виробити системний підхід до сприйняття навколишнього світу у дітей можна за допомогою розширення їх ментальних переконань. Важливо навчити малюків фільтрувати надходять відомості, щоб вони могли виділяти важливу інформацію і відкидати непотрібні, другорядні факти. Для навчання конструюванню потрібно створювати ситуації, які діти повинні додумувати.

Дуже важливо розвивати здатність бачення зворотного зв’язку. Малюк повинен навчитися прогнозувати як одномоментні наслідки прийнятих рішень, так і їх довгострокові перспективи. Необхідно створювати різні ситуації, що вимагають пошуку різних шляхів.

Системний підхід до виконання завдань не обмежується жорсткими рамками стандартів. Добре проводити групові ігри з присутністю змагального моменту. Для розвитку системного розумового процесу рекомендують вибрати абсолютно будь об’єкт і розділити виконання вправи на 2 етапи.

1. Вибране поняття потрібно записати на листочку. Потім треба виписати у два стовпчики різні підсистеми, що входять в структуру цього об’єкта. Наприклад, у центрі листка фіксують слово «торт». Праворуч від нього з’являються такі поняття, як «красивий», «цілий», «свічки», «смачний», «насолода», «ласощі», «десерт», «розрізаний», «шматочок», «шар», «ярус», «начинка». Зліва від слова «торт» виписуються слова «мука», «тісто», «сливки», «крем», «згущене молоко», «мед», «фрукти», «масло», «корж», «суфле», «конфітюр», «полуниця», «малина», «горіхи», «цукрова пудра», «сода», «дріжджі».
2. Необхідно визначити більш велику систему, в яку входить дане поняття, частиною чого вона є. Тут може бути день народження, ювілей, весілля, банкет, весілля, свято, чаювання, кулінарний відділ, кондитерський цех.

Існує багато дитячих ігор, спрямованих на розвиток системного мислення. Дітям пропонують скласти ієрархію частин системи, назвати цілий предмет на підставі його частин, продовжити зменшення або збільшення до межі, знайти загальне, вичленувати головне. Наприклад, сформувати навичку відділення головного властивості від другорядних ознак допомагає гра, в якій діти повинні поділитися десятьма думками з прилетів на Землю інопланетянином.

Наступне завдання зводиться до того, що малюк розмірковує, з яких головних деталей складаються різні предмети (автомобіль, пральна машинка, ліжко, дитяча коляска, каструля), як вони пов’язані між собою. Без яких інгредієнтів неможливо зварити суп, а які компоненти використовувати необов’язково.

Дитині розвивають системне мислення будь-які ребуси, арифметичні головоломки, шахові задачі. Наприклад, складна задачка для початківців шахістів зводиться до того, що слон вбрався в примару з метою налякати своїх знайомих. Його завдання – обійти ялинки, не перестрибуючи через них. Не можна ставати на клітини, де човен може збити його. Для залякування персонажа він повинен потрапити на клітку з його зображенням. Скільки ходів треба зробити слону, щоб швидше перелякати всіх героїв?