Голландія: країна відкритих вікон і чесних людей

Що вислизає від туристів, які відвідували лише Амстердам і не бували в провінції?

«Що плануєте робити завтра? Куди поїдете? » – ми сидимо в гест-хаусі в голландському містечку Остерхаут і відповідаємо вже на тисячний за рахунком питання господарки готелю. Допитливе цікавість – національна риса жителів Нідерландів, яка вислизає від туристів, які відвідували лише Амстердам і не бували в голландській провінції.

Це не просто країна відкритих вікон, тут негативну конотацію має не тільки слово «таємниця», а й англійське поняття privacy, а значить, кожен зустрічний вважатиме своїм святим обов’язком вивідати у вас все. «У нас в країні п’ятнадцять мільйонів поліцейських», – жартують голландці і проти правди не грішать. У Нідерландах неймовірно низький рівень злочинності, це досягається завдяки звичці місцевих жителів безперестанку стежити один за одним, а найкращою ілюстрацією того, що в Голландії все спокійно, можна назвати приватні магазинчики в селах країни. Вони являють собою маленькі будиночки, в яких виставлені джеми, яйця, овочі і фрукти. Продавців немає. Покупець просто набирає, що йому сподобалося, і опускає гроші в встановлену в будиночку скарбничку. Як то кажуть, все тримається на чесному слові, тільки в даному випадку воно неймовірно міцне.

Кордон. бельгійський роман

Якщо вирішите поїздити по голландської провінції, майте на увазі – деякі дороги тут приватні, і раптова поява вашого автомобіля може чимало збентежити обителей акуратних цегляних будиночків, що красуються біля проїжджої частини. Видана нам в прокаті машина була з бельгійськими номерами, тому в сільській місцевості ми виробляли таку ж сенсацію, як Анна Кареніна в компанії Вронського в опері. Голландці над сусідами-бельгійцями люблять іронізувати, тому існування на карті країни містечка Барле-Хертог здається чимось неймовірним. Він має статус ексклава, і з 1843 року його територія поділена між Голландією і Бельгією. Державні кордони позначені на тротуарах і фасадах будівель за допомогою білої розмітки, і виходить географічний парадокс: права частина будинку належить до жодної країни, а ліва – вже до іншої. Причому шматок бельгійської території може виявитися в центрі голландської, через що Барле-Хертог нагадує химерний пазл. Порядки тут відповідні. Наприклад, бари, що знаходяться на території Голландії, змушені закриватися раніше бельгійських, тому, після настання години ікс, господарі закладів просто перетягують стільці на іншу сторону вулиці. Або весілля. Їх дозволяється проводити лише в будинках, побудованих на бельгійській землі, але молодята не скаржаться, адже до найближчої межі тут рукою подати.

Леді Гаага

Якщо Барле-Хертог – це кордону, то Гаага – графська огорожа: саме так на російську мову перекладається повна назва міста Гравенхааге. Центр державності Нідерландів склався завдяки тому, що тут з XVI століття зустрічалися представники правлячих будинків Нижніх земель. Парламент, заснований в далекому 1588 році, засідає в Гаазі досі, а його комплекс Бинненхоф – головна визначна пам’ятка міста. Будинки в готичному стилі зведені на острові, всередину зі зрозумілих причин туристів не пускають, зате територія Бинненхоф відкрита для прогулянок. Втім, гості Гааги надовго тут не затримуються. Ті, хто жадає гастрономічних відкриттів, спрямовуються в розташований на вході в парламент кіоск, де продають знамениту малосольного оселедець, яку покладається відправляти в рот цілком під жадібними поглядами які чергують біля ларька чайок. Ну а любителі мистецтв відправляються в відкриту по сусідству галерею Маурицхейс, побачити «Урок анатомії доктора Тюлпа» Рембрандта і «Дівчину з перловою сережкою» Вермеєра. Втім, шанувальникам голландського живопису обмежуватися відвідуванням Мауріцхейс не варто, адже в Гаазі є і абсолютно безпрецедентний арт-об’єкт – «Панорама Месдаг». Це гігантський морський пейзаж висотою в чотирнадцять метрів, а завдовжки – понад сто, і під картину в місті побудований окремий музей. Автор цього винаходу Віллем Месдах почав роботу над панорамою в 1881 році і закінчив свою працю всього за три місяці, що не дивно: йому допомагала дружина і асистували все домочадці. Полотно, що зображує піщані дюни і морський берег в районі Схевенінген, – круг, тому глядачі, потрапляючи до виставкового простору, виявляються буквально всередині картини. Підсилюють же ефект піщані бархани, насипані в залі, і крики чайок, що транслюються через аудіосистему. Милуєшся панорамою і ніби відчуваєш смак солі на губах. Так і хочеться вимовити фразу з «Достукатися до небес»: «На небі тільки і розмов, що про море».

Мої університети

Любителі мистецтва знають: рідне місто Рембрандта – НЕ Амстердам, а Лейден, історію якого можна описати видозміненій приказкою «Важко в бою, легко в навчанні». Справа в тому, що найстаріший в Нідерландах Лейденський університет король Вільгельм Мовчазний подарував місту після того, як його мешканці двічі витримали облогу іспанців і, незважаючи на голод, не здалися ворогові. Втім, сьогодні туристи з Росії найчастіше відправляються в Лейден не з метою побачити університет і погуляти по його Ботанічному саду, в якому голландці почали виводити тюльпани, що стали головним національним квіткою країни.

Ні, наші люди прагнуть потрапити в медичний центр Лейдена, щоб зробити фотографію зі скульптурою ждунов, що стала в 2017 році головним інтернет-мемом. До речі, автор статуї – художниця Маргрит ван Бріфорт – чимало здивована тим, що її творіння таке популярне в далекій Росії. Скульптура ждунов встановлена ​​на лавці на вході до приймального покою, так що все просто сідають поруч, роблять Селфі, а потім відправляються кататися по каналах Лейдена. Їх тут безліч, тому місто часто називають Амстердамом в мініатюрі.

До слова, студенти, які складають більшість місцевого населення, канали використовують для самих різних цілей: займаються сапсерфінг або влаштовують пікніки на човнах. Раніше місто було знаменитий і своїми млинами, але з поширенням електрики необхідність в них відпала. Пережили індустріалізацію лише дві, і сьогодні їх обслуговують місцеві любителі історії. Зазирнути всередину млина потрібно неодмінно. Коли ще випаде шанс поспостерігати за процесом виробництва борошна! До речі, під час екскурсії починаєш розуміти, що Дон Кіхот був не таким вже божевільним! Прийняти гігантську конструкцію за живого велетня дійсно можна, тільки ось ідея напасти на нього була з самого початку приречена на провал – вітер сильніший, і він легко збиває з ніг людини, просто вирішив постояти поруч.

Наша вам порада …

Якщо вирішите брати напрокат автомобіль в Голландії, знайте, що в більшості компаній існують обмеження по кілометражу, і в день ви зобов’язані проїжджати не більше дев’яноста.

У багатьох селах Нідерландів не діють банківські картки систем Visa і Мaster Card, а місцеві термінали приймають лише карти Маестро. Як наслідок, уточнюйте це в кафе, супермаркетах і ресторанах.

Голландія – країна велосипедів; щоб орендувати двоколісного друга, вам необхідно завчасно завантажити додаток, яке відноситься до того чи іншого міста. У селах же велосипед вам запросто можуть видати в місцевому магазині в обмін на заставу або документи.

У багатьох містах існує цікава система критих парковок, розташованих на віддалі від центру. Ви оплачуєте паркувальне місце і безкоштовно отримуєте денний квиток, що дозволяє користуватися всіма видами громадського транспорту.

Якщо говорити про місцеву кухню, то крім оселедця в Лейдені туристам варто покуштувати гюцпот – яловичину, тушковану з морквою, картоплею і цибулею. Ця страва – гастрономічний хіт міста з 1574 року. Крім того, купуйте в Голландії сир Бемстер (beemster) – він вважається в рази більш цінним продуктом, чим усім відома гауда.