Змії Криму (12 фото): які змії водяться? Опис отруйних змій, жовточеревого полоза, степової гадюки та інших

На кримському півострові величезна кількість змій. Деякі з них представляють реальну загрозу для людей. У нашій статті ми дамо опис цих істот і розповімо, як убезпечити себе на відпочинку, що потрібно робити при нападі, і як надати першу допомогу потерпілому при укусі.

Заздалегідь обмовимося – на території Криму не існує жодної змії, яка представляє смертельну небезпеку для людини. Тим не менш, є дві змії, укус яких може завдати чимало неприємностей людям – це степова гадюка і полоз жовточеревий.

Рептилія має досить характерний зовнішній вигляд. Довжина тіла дорослої особини варіюється від 40 до 58 см, як правило, самки трохи більші за самців. Змія нагадує звичайну гадюку, єдина відмінність – це загострена морда, злегка витягнута вперед. Відтінок шкірного покриву – бурувато-сірий, на спинці можна помітити зигзагоподібний візерунок, який має форму звичайних плям, хаотично розташованих по спині. На боках плазуна також є плями, однак вони не настільки насичені і яскраві, як на спині, і розташовуються рівно в 2 ряди.

Шкура на череві степових гадюк зазвичай набагато світліше, іноді можуть відрізнятися малопомітні сіруваті плями. Абсолютно чорні рептилії зустрічаються тут вкрай рідко.

Як і у всіх інших гадюк, отрута степової характеризується гемолітичним дією, тобто має властивість змінювати склад крові і руйнувати стінки судин (саме це властивість зміїної отрути використовують у фармакології при створенні препаратів від тромбофлебіту). У місці укусу майже відразу з’являються сильні больові відчуття, набряк і почервоніння, в разі сильної індивідуальної непереносимості рука може навіть почати синіти. Нерідко підвищується температура і з’являється гарячковий стан.

Цю змію не можна назвати отруйною, але, поза всяким сумнівом, вона одна з найагресивніших в Криму. Ця рептилія нападає на кожного, хто до неї наближається, незалежно від того, чи загрожує людина змії і її потомству чи ні.

Жовточеревий полоз має досить значні розміри – до двох метрів у довжину, у нього велика голова і сильні зуби, бо полозу не становить ні найменшого праці прокусити шкіру людини.

При нападі цієї змії виникає хворобливе відчуття, але зазвичай медичної допомоги необхідності не виникає – рани самі затягуються протягом двох-трьох днів, правда, на пам’ять залишається невеликий шрам.

Досить часто змії стають справжніми жертвами людських забобонів.

Це порівняно невелика змія, довжина якої рідко перевищує 80 див. Забарвлення може бути найрізноманітнішою – найчастіше зустрічаються коричнево-рудуваті особини з легким металевим відливом, але в Криму можна зустріти і сірих і темно-коричневих, і навіть повністю чорних медянок. Загальною рисою кожної із змій з цією назвою є очі з вираженою поперечною рискою.

Мідянка не має отрути, так і зуби у неї дуже маленькі, навіть найбільш великі особини при атаці можуть лише трохи подряпати шкірний покрив. Інтенсивність такої травми можна порівняти з результатом легкої витівки маленького кошеняти, таке пошкодження зазвичай гоїться за пару днів без використання яких-небудь медпрепаратів. Молоді змії нездатні навіть пошкодити шкіру.

Деяких кримських рептилій люди автоматично відносять до отруйних на тому лише підставі, що вони занадто гарні. Можна сказати, що це своєрідне середньовічне полювання на відьом, тільки в іншій іпостасі. До числа таких жертв обмови і відноситься леопардовий полоз.

Це змія середніх розмірів – до 1-1,5 метра в довжину.

Шкура нагадує модний в останні роки леопардовий принт – у неї білувате або сіре тулуб з цятками рудого або червоного кольору з чорною каймою. Як і всі інші змії, цей полоз вміє лазити по деревах, але найчастіше ховається на землі під різними укриттями, наприклад, під валунами і корчами.

Леопардовий полоз може вкусити, але ніякої небезпеки такі рани не несуть. Як правило, такі змії нападають на дітей, які бачать красиву «ящерку» і намагаються зловити її руками. Рана практично не відчувається і дуже швидко гоїться. Ніякої небезпеки для людини такі змії не несуть, чого не скажеш про самих рептилії. В наші дні тварина активно винищується: деякі вбивають змій «на всяк випадок», інші – ловлять заради отримання дорогий шкури, а треті – для утримання в домашніх тераріумах.

Всім добре відомий звичайний вуж – це змійка темного відтінку з характерними і легко помітними плямами білого або жовтуватого кольору з обох боків голови. Такі змії воліють вологі місця, годуються жабами і мишами.

Кусаються такі змії досить рідко, але якщо це відбудеться, то відчуття будуть не найприємнішими – справа в тому, що у цих рептилій загнуті зуби, якими вони можуть порвати шкірні покриви, так і зубів вони не чистять, бо в ранку може потрапити інфекція. Лікування зазвичай зводиться до використання стандартних протимікробних розчинів.

Набагато гірше, якщо для ураження нападника вже використовує кошти «хімічної атаки» – іноді розсерджена змія просто вихлюпує на людину весь вміст свого кишечника. Запах буде стояти огидний, вивести його нічим неможливо, при цьому він відрізняється високою стійкістю – тримається тиждень або навіть більше.

У Криму не так багато місць, де можна зустріти отруйних змій. Наприклад, у горах їх немає, якщо тільки на галявині або невеликій ділянці степу біля її підніжжя. Безпосередньо в каменях і скелях плазуни не водяться.

У Чорному морі змій теж немає, вони живуть на суші, переважно в степу або недалеко від лісових масивів.

У більшості випадків укуси змії не представляють для людини ніякої загрози, тому все лікування зводиться до звичайної дезінфекції рани. Єдине виключення – укусу степової гадюки, втім, і він не представляє реального ризику для людей. У переважній більшості випадків людина одужує без використання спеціальних терапевтичних методів лікування протягом 2-5 днів. Але все ж контакту з цієї рептилією краще уникати.

Якщо ви помітили змію, то постарайтеся зберігати спокій і відійти подалі, ні в якому разі не дражніть тварина – не треба бити її палицею, хапати за хвіст і крутити, не потрібно фотографуватися з рептилією, все це найчастіше закінчується укусом.

Якщо таке неприємне подія все ж відбулося, головне – не панікуйте! З ранки може з’явитися кров, ви можете відчути погіршення стану, на місці укусу можуть з’явитися набряки і плями незрозумілого кольору, але в будь-якому випадку від цієї отрути змії люди не вмирають. При своєчасно наданій допомозі можна істотно полегшити стан укушеного.

Найбільшою ефективністю володіє сироватка, однак вона є далеко не в кожному медпункті, так і нападу, як правило, відбуваються далеко від міських поселень, де працюють лікарі, тому доведеться надавати першу допомогу на місці. У першу чергу потрібно відсмоктати з ранки отруту – майте на увазі, що цим можна займатися тільки в разі відсутності в ротовій порожнині ранок і пошкоджень. Постарайтеся не заковтувати отруту, але навіть якщо це і станеться, то не переживайте – склад розщеплюється в шлунку і виводиться разом з сечею з організму.

Потерпілому потрібно спокій – найкраще вкласти його в суху затінене місце. Давайте йому якомога більше води, якщо її немає, підійдуть будь-які інші напої, але обов’язково безалкогольні, так як спирт тільки посилює вираженість больових симптомів після укусу.

Щоб зменшити ступінь прояву індивідуальної реакції, дайте потерпілому антигістамінні препарати, наприклад, «Супрастин», «Тавегіл», «Зодак» або будь-який інший.

Про те, які змії водяться в Криму, дивіться у наступному відео.