Землетрусу в Криму (18 фото): як часто бувають? Історія землетрусу 1927 року? Коли було останнє? Сейсмічна активність в Криму

Крим відноситься до сейсмонебезпечній зоні, що знаходиться на території Російської Федерації. Тут неодноразово спостерігалася сейсмічна активність, що супроводжується загибеллю людей, зникненням міст, зміною рельєфу місцевості. У чому причина безперервних коливань підземних надр, і яка ймовірність майбутніх землетрусів, розглянемо в цій статті.

Дійшли до сьогоднішніх днів перші згадки про землетруси в Криму відносяться до доісторичних часів. Починаючи з V століття до н. е.., в описах життя людей, а також в написах, знайдених на руїнах міст періодично згадується про катастрофах, стихійних лих, затоплення півострова, викликаних сильними коливаннями земної поверхні.

Російські дослідники П. Паллас і П. Сумароков залишили після себе особисті спостереження земних поштовхів в 1780 році в Севастополі, де сейсмічність склала 6 балів. Кожне землетрус — це руїна, загибель людей, тривога, страх перед незрозумілим явищем. Навіть XX століття не приніс на описуваний півострів тиша і спокій. З точністю до календарних місяців можна перерахувати всі катаклізми, які сталися в цьому місці на початку століття. Статистика землетрусів така: січень 1902 року, травень 1908 року, жовтень того ж року, грудень 1919 року.

Наймасштабнішими за територією, заподіяного матеріального збитку, людським втратам були землетрусу 1927 року. Їх було 2: перше – 26 червня, друге – в ніч з 11 на 12 вересня. У червні в результаті земних поштовхів були помічені гірські обвали недалеко від Севастополя, на стінах житлових будинків утворилися тріщини. Зруйнувалася пошта, храм, почалася паніка, відпочиваючі в терміновому порядку залишали курорти півострова. Сума збитку склала 1 мільйон рублів.

Вересневе землетрус 1927 року вважається найсильнішим, сейсмічність в балах становила 9 одиниць. Першими стан тривоги стали показувати домашні тварини: коні і корови намагалися кудись бігти, собаки і кішки інстинктивно намагалися бути ближче до господарів, чекали від них допомоги. На морі кілька годин був безперервний гул, закипіли хвилі.

Рівно опівночі у всьому приватному секторі піднявся собаче завивання, через 15 хвилин після півночі затремтіла земля, пролунав гуркіт, тріск, брязкіт битого скла, через кілька секунд стався другий підземний поштовх: з руйнуючого житла вибігали напівроздягнені люди, плакали, волали про допомогу. Фахівці стверджують, що за перші 11 годин сталося 27 поштовхів земної тверді. Відбулися обвали в горах, море величезною хвилею обрушилося на узбережжя, змітаючи все на своєму шляху. Великі руйнування відбулися в Ялті: вийшли з ладу житлові будинки, постраждали готелі «Ялта» і «Росія».

Був Сильно зруйнований Сімферополь. Загальний збиток оцінили у 50 млн. рублів. Людські жертви становили 800 поранених, 16 загиблих. Причиною смерті людей стало не тільки землетрус, але і паніка. Перед стихією люди, рятуючись, вистрибували з вікон, страх доводив їх до розриву серця.

На прямовисній сорокаметрової Аврориній скелі в колишньому замку в 1927 році розмістився ресторан «Ластівчине гніздо». Історія донесла до сучасників відомості про вечір напередодні трагічних подій. Останні відвідувачі тільки встигли покинути затишний зал, як пролунав потужний удар.

В результаті сильного поштовху утворилася широка тріщина під замком, частина скелі разом з садом впала в море, частина нависла над прірвою, виникла загроза обвалення самого замку. Будівля отримала незначні пошкодження, але все одно його закрили для відвідувачів.

Фахівці висувають кілька причин виникнення кримських землетрусів.

• У Чорному морі біля Криму знаходиться епіцентр земних поштовхів, розташовується він на глибині 200-2000 метрів, на схилі чорноморської западини. Там стикаються ділянки земної кори, які здійснюють нерівномірні, протилежні рухи, що і викликає землетрусу.
• По лінії «Сімферополь-Бахчисарай» відбувається сильні широтні розломи. Це веде до просування під гори морського дна, що стає ще однією причиною коливань земної поверхні.
• Землетруси супроводжуються цунамі, які можуть бути викликані активним мореплавством біля берегів Криму.

Очевидців страшної трагедії 1927 року не залишилося в живих, понад 90 років минуло з тієї страшної ночі, але Кримський півострів продовжує залишатися небезпечною зоною і сьогодні. Всі наступні підземні поштовхи були незначними, не являли собою ніякої сейсмічної небезпеки. Останнім підземне хвилювання в Криму було зафіксовано 13 травня 2016 року, поштовхи були слабкими, кримчани відбулися лише легким переляком. Але розслаблятися не варто, за твердженням фахівців, існує ймовірність того, що землетрус може статися в будь-який момент. З часу руйнівної стихії пройшло вже досить багато часу, а землетрусу непередбачувані, бувають і з меншою періодичністю.

Сучасні технології дозволяють вченим спостерігати хімічні і фізичні процеси, що відбувалися в земній корі під самим півостровом і в чорноморській глибині. Вони стверджують, що відбуваються тектонічні пересування, розломи земної кори потрапляє торф, мул, дерева, на глибині моря відбувається їх бродіння, що приводить в дію грязьові вулкани.

На сьогоднішній день на території півострова трапляються землетруси, але їх осередки віддалені від Криму на багато тисяч кілометрів.

Як і у будь-якому спірному питанні, думки щодо майбутніх землетрусів розділяються: одні запевняють, що воно неминуче, інші не сумніваються в його відсутності.

Зараз, в століття високих технологій, при Інституті фізики Землі (ИФЗ) функціонує лабораторія континентальної сейсмічності, яка прогнозує сейсмічну небезпеку. Саме фахівці з цієї лабораторії видають інформацію про можливий новий землетрус.

Припускають різні варіанти:

• будуть зруйновані будинки;
• виникне цунамі;

Чутки про прийдешнє катаклізм» з’являються на тлі популярності Кримського курортного сезону.

Відомий художник К. Петров-Водкін на період землетрусу у вересні 1927 року відпочивав у Криму, він залишився з родиною серед руйнувань, прагнув відобразити на полотні стихію природи. У результаті копіткої праці творець подарував світові шедевр – знамениту картину «Землетрус в Криму». Не залишило байдужим стихійне лихо і письменників. Поштовхи землетрусу відобразили у своєму романі «12 стільців» Ільф І. Е. і Петров.

Результати досліджень землятрясений в Криму наведено в наступному відео.