Японський печворк для початківців: покрокові схеми кинусайга і майстер-клас, шаблони та заготовки

Урізноманітнити своє дозвілля можна будь-якими способами. Одних влаштовує створення фотокниг, інші віддають перевагу акваріумістики, треті присвячують вільний час рукоділлю. Останнім досвідчені майстрині радять звернути увагу на печворк – клаптикове шиття. На перший погляд може здатися, що це дуже складно. Насправді причин для занепокоєння немає. Перший млинець завжди комом, а другий виходить ідеальним. Те ж саме стосується картин в техніці печворк.

Японський печворк – шиття з клаптів тканини, з давніх-давен користується попитом суспільства. Існує звичайна техніка печворк, застосовувана на території РФ і в Європі, яку ні в якому разі не можна плутати з японської.

Важлива особливість японського печворку полягає в стяжках, що з’єднують тканину і дозволяють створити незвичайний візерунок або орнамент. Такий метод застосовувався японцями при ремонті спальних матраців, адже придбати новий футон було дуже складно, так як його вартість значно перевершувала сімейний достаток.

Крім стібків, існує ще ряд особливостей японського печворку, що відрізняють його від європейської чи китайської техніки:

• японський печворк передбачає використання тільки шовкової тканини;
• в якості сюжету використовуються тільки природні мотиви;
• всі елементи сюжету створюються у вигляді геометричних фігур;
• в якості додаткового декору використовується бахрома або тканинні кисті;
• обов’язкова аплікація;
• застосовуваний у роботі тканинний матеріал повинен володіти тільки натуральними відтінками.

Японський печворк для початківців майстринь на перший погляд може здатися складним. Але тільки приступивши до роботи, стає зрозуміло, що немає нічого простіше. Важливо провести попередню підготовку, підібрати матеріал і створити шаблон. А саме головне – мати терпіння. Ні в якому разі не можна поспішати – японський печворк вимагає впорядкованого підходу до створення картин.

На сьогоднішній день японський печворк включає кілька видів технік.

• «Пояги». У даному разі мова йде про з’єднання тканинного матеріалу за допомогою стібків.
• Техніка «клаптикове шиття». Передбачається вибір гармонує за кольором і фактурі тканини, що дозволяє створити безшовну аплікацію. В якості додаткових матеріалів будуть потрібні тонкі дошки, краще всього з дерева. Якраз на них і робиться контур малюнка, прорізаються борозенки, куди і заправляються кінчики тканинного матеріалу. Сучасні умільці замість дерев’яних дощок воліють використовувати пінопласт, так як не в кожної вистачить сил, терпіння і акуратності зробити рівні прорізи на дерев’яних дошках.
• «Аплікація». Ця техніка передбачає створення зображень за допомогою тканинних нашивок поверх цільного шматка полотна.
• «Йосегире». Запропонована техніка вимагає використання дорогих тканинних матеріалів. Саме тому вона не користується величезним попитом у домашніх умільців. Однак якщо товар готується для подальшої реалізації, то його вартість повністю окупає витрачений матеріал, час і старання майстра.
• «Кинусайга». Дана техніка не вимагає використання голок і ниток. Проте обов’язково готується ескіз на папері, який і переноситься на дерев’яну основу. Згідно з підготовленим контуру в дерев’яних дощечках робляться прорізи. Далі беруться клаптики тканини, що залишилися після пошиття одягу, і вклинюються в зроблені борозенки. Таким чином створюється унікальний шедевр ручної роботи.

Знайти схему створення красивого зображення для виконання його в техніці японського печворку нескладно. Для цього можна відправитися в книжкову крамницю і придбати відповідну літературу або зануритися в простори Всесвітньої павутини, вибрати підходящу картинку і роздрукувати її. Однак найкраще постаратися знайти шаблони, раніше застосовувані в роботі. Вони напевно зберігаються у коморах у бабусь і дідусів, які любили займатися рукоділлям.

Для роботи потрібно підготувати заготовку з основного тканинного матеріалу і контрастують лоскутов. Складена схема дозволяє зробити їх попередню постановку в аплікації. Якщо відсутня фантазія, доведеться скористатися кількома голочками, якими будуть з’єднуватися шматочки тканини. Таким чином, вийде приблизно зрозуміти, яким буде готовий результат.

У сучасних книгах, присвячених рукоділлю, технікам японського печворку приділяється всього кілька розділів. Там розписується, як можна зробити красиву наволочку, покривало, одяг та деякі аксесуари. А якщо вдасться знайти книгу, повністю присвячену японському печворку, вийде вивчити художню техніку з початкових етапів і дійти до професійного рівня.

Основа японського печворку в будь-якій техніці виконання – аплікація. Кажучи простими словами, беруться клапті тканини, накладаються на поверхню, де заздалегідь були підготовлені прорізи згідно зі складеним шаблоном. Щоб надати аплікації об’ємність, можна використовувати пінопласт або поролон, укладається поверх основи. В якості декоративного елемента можна використовувати тасьму, різні шнури і навіть атласні стрічки.

Досить широко японський печворк використовується напередодні свят: Новий рік, Великдень або День святого Валентина. Майстрині з величезним задоволенням виготовляють новорічні іграшки, великодні яйця та валентинки з секретом.

Завдяки представленої інформації стає зрозуміло, що японська техніка печворк не є складною.

Краще всього починати з азів кинусайга.

• Перш ніж приступити до роботи, необхідно підготувати необхідний матеріал, а саме: пінопласт, знайти і зібрати невеликі клаптики тканини, які, напевно, є в кожному будинку, простий олівець, лінійка, клей ПВА, скальпель або гострий канцелярський ніж, металева лопатка з тупим кінцем.
• В першу чергу необхідно зробити малюнок, який і буде основою картини. Початківцям майстриням краще скористатися більш легкими зображеннями. А отримавши деякі знання, можна ускладнювати робочий процес. Далі береться лист копіювального паперу, завдяки якому складений малюнок переноситься на пінопласт.
• За допомогою канцелярського ножа на пінопласті необхідно зробити прорізи максимальної глибини 3-4 мм.
• Тепер же беруться тканинні клапті. Вони ретельно підбираються по колірній гаммі і вирізаються у відповідних геометричних формах. Головне – не забувати залишати припуски приблизно в 1-2 мм.
• Заготовлені клапті можна переносити на пінопластову основу. За допомогою пилочки для нігтів або тонкого стіка заправляти кінчики тканини у створені борозенки. Головне – не поспішати. Печворк не любить швидкості.
• По закінченні роботи картину можна вставити в рамку і використовувати в якості домашнього декору. Якщо майстриня хоче, щоб вся композиція відповідала техніці виконання, замість звичайної дерев’яної рамки можна створити тканинне оздоблення.

Познайомившись з основами, можна приступати до створення шедеврів. Але для початку рекомендується потренуватися на невеличких картинах і після докладного вивчення всіх ходів приступати до декорування різних дрібниць, наприклад: скриньок, коробочок, іграшок, а також елементів інтер’єру.

Японський печворк – дуже дивне художній напрям. На жаль, не кожній людині дано працювати в цій техніці, а ті, хто професійно займаються цією справою, створюють унікальні шедеври як для особистого користування, так і в якості реалізованого товару. Вартість одного виробу, створеного своїми руками, в рази перевищує ціни речей, створених у масштабах великих виробництв. Це не дивно, адже майстер цілком і повністю створює роботу своїми руками.

Ось, наприклад, чарівна сумочка-косметичка. Даний аксесуар може стати ідеальним подарунком для жінки на Новий рік або 8 Березня. У бачиться варіанті використана техніка аплікація. Тут є нитки, вони створюють об’ємність аплікації і виділяють контур елементів зображення.

Далі пропонується подивитися готові картини в самих цікавих мотиви. Наприклад, будиночок або кішка, створені в техніці кинусайга. Вони можуть служити оформленням дитячої або стати подарунком дитині за його досягнення. Найприкметніше, що ніяких ниток в цій роботі не використано – тільки тканинний матеріал, затолканный в розрізи основи.

Пропонується розглянути ще одну картину, створену справжнім професіоналом. В даному випадку використовується шкіра, акуратно занурена в борозенки основи. Шкіряний матеріал додає картині об’ємність, завдяки чому здається, що голуби насправді парять в небі, а не просто є зображенням.

Як зробити сумку і косметичку в техніці японського печворку, дивіться у відео.