Як запам’ятати текст? Як краще запам’ятовувати великі тексти напам’ять, якщо у тебе погана пам’ять? Огляд методик і технік запам’ятовування

Скільки б не говорили про еру мультимедіа, цифровізацію та інше, здатності пам’яті людини як і раніше актуальні. І не тільки в професійному, а й у загальнокультурному плані, і навіть у повсякденному житті. Всім людям корисно знати, як запам’ятати текст повноцінно.

Існує декілька технік, що дозволяють запам’ятати текст швидше і краще. Варто вивчити їх більш докладно.

Дана методика дозволяє запам’ятати текст навіть при поганій пам’яті. Вона отримала назву ОВОД (не в честь комахи, звичайно, а за коротким назвами основних етапів).

• Про (основна думка);
• В (уважно прочитати);
• Про (огляд);
• Д (доведення до досконалості).

На першому етапі вільно читають текст. Заглиблюватися в нього не потрібно — потрібно тільки вловити головні тези і те, як вони взаємопов’язані. Виписувати або підкреслювати ці основні думки можна. А ось підглядати в текст, відповідаючи самим собі, про що він, не слід. Коли це досягнуто, можна переходити до наступного кроку.

Тоді текст читають знову, але вже старанно, концентруючись на начебто другорядних деталях. Поспішати не треба — треба якомога краще прив’язати зокрема і раніше засвоєні головні думки. Рекомендація: саме в цей момент можна застосовувати більш приватні техніки засвоєння інформації. Коли приходить час огляду, текст побіжно переглядають, не вникаючи в деталі, і роблять це з кінця.

Потрібно переконатися, що вироблені зв’язки між головними і другорядними тезами вірні. При необхідності їх виправляють. Корисно зіставити отриману інформацію з тією, яка вже відома раніше. Непоганою ідеєю буде і складання приблизного плану. Для великого матеріалу можна застосовувати сітку.

Останній крок — доведення — починається з повторення тексту по пам’яті. Бажано починати з самого головного і тільки потім по кожному пункту згадувати всі додаткові подробиці. Далі перечитують текст знову, концентруючись на тому, що було упущено. Важливо: варто не тільки зафіксувати помилку, але й зрозуміти причини, по яким вона була допущена. Варто також прагнути засвоїти матеріал з надлишком, а не тільки ті моменти, які необхідні в першу чергу.

Інколи користуються методом ОЧОГ, який трохи відрізняється від методики ОВОД. Перший етап — орієнтування по тексту, дозволяє виділити головну думку. На другій стадії матеріал читають повторно (і максимально уважно). Потім роблять огляд, щоб глибоко осмислити зміст, визначити головне і не надто важливе, подумки переказати текст з виділенням основної думки.

Це теж дуже важлива підмога при запам’ятовуванні текстів. Спочатку інтелектуальні карти стали використовувати в якості допоміжного засобу на різних тренінгах. Але незабаром виявили, що їх можливості помітно ширше. У цього способу запам’ятовування є і інші назви (наприклад, ментальна карта, карта думок, карта асоціацій, діаграма логічних зв’язків). Суть від цього не змінюється.

При складанні карти вказують:

• центральний теза (або головну тему, або мета оповіді);
• ключові тематики;
• структуру і заголовки (якщо є);
• деталізацію основних тем;
• ключові слова, символи і картинки, що дозволяють візуалізувати цю інформацію.

Про переваги інтелектуальних карт говорить хоча б те, що вони використовуються у фінській початковій школі. Там неспростовно довели, що такий метод ефективніше класичних заміток і позначок на полях. Робиться все просто і легко: спочатку перераховують ключові слова, а потім розставляють їх в логічному порядку. Важливо: це нерідко не тільки спрощує засвоєння інформації, але і сприяє виробленню самостійних ідей. Подібну методику все частіше використовують і в процесі ділових нарад в різних країнах.

Ментальні карти також рекомендують застосовувати:

• при вирішенні складних і неоднозначних проблем;
• для пробудження творчих здібностей;
• в процесі написання книг, статей, сценаріїв;
• при веденні блогу чи сайту.

Цей спосіб теж не варто скидати з рахунків. Але він повинен носити допоміжний характер. Якийсь час записи в блокноті або стікери з короткими ключовими словосполученнями, попадаються на очі, будуть допомагати. Однак це свого роду «милиці ” для пам’яті». І, як і від реальних милиць, від них треба поступово відмовлятися, як тільки спостерігається явний прогрес, те ж саме — з записами на руці, на нігтях і так далі.

Складно сказати, чи дійсно легше навчитися запам’ятовування об’ємних текстів рідною мовою чи ні. Тут включається маса різноманітних факторів, і кожен з них може як допомогти, так і зашкодити. Але в одному сенсі звичну мову простіше: він дозволяє використати образи запоминаемого, а не просто повторювати його. Найскладніший текст запам’ятати легше, користуючись такими підходами, як:

• запис повторюваного;
• поділ на блоки;
• графічна методика;
• безперервне запам’ятовування.

Записи дуже допомагають, коли в необхідному матеріалі багато спеціальних термінів, формул, таблиць, графіків. Вже після першого прочитання треба чітко усвідомити головні тези і виділити найбільш важливі терміни. Далі їх послідовно записують (можна навіть креслити при цьому).

Правильно засвоїти великий текст без помилок допомагає іноді використання піктограм. Виділивши ключові слова і основні пропозиції, для кожного важливого слова малюють умовні картинки (вони повинні бути простіше, чіткіше і без написів, навіть літер). Увага: малюнки слід розташувати у тому ж порядку, що і блоки досліджуваної інформації. Іноді корисно з психологічної точки зору ділити матеріал на частини (але не більше ніж на 7 блоків, кожен з яких повинен бути логічно пов’язаним всередині).

Основну увагу приділяють середині тексту. На початку, за рідкісним винятком, міститься вказівка і не надто важлива інформація. Кінець найчастіше вдається відновити чисто логічно, якщо відомі початок і середина. Метод постійного запам’ятовування більш повільний, але він трохи надійніше.

Найпростіший спосіб запам’ятовування тексту іноземною мовою — прослуховування записів на плеєрі чи телефоні одночасно із звичайними справами. Але прослуховування не повинно бути бездумно, слід вникати в зміст і визначати значущі моменти. Для прискорення процесу радять малювати під час прослуховування ті ж піктограми і робити короткі записи. Важливо: текст іноземною мовою краще засвоюється в перші 4 години після пробудження і протягом 4 годин до відходу до сну. Рекомендують ще:

• постаратися розбити іноземний матеріал на блоки;
• визначити загальну канву змісту і нитку оповідання;
• використовувати паралелі з власним життям, особистим досвідом.

Щоб засвоїти текст при читанні з першого разу, дуже важливо створити позитивну спокійну обстановку. Краще відмовитися від прослуховування гучної музики на весь час, поки потрібно заучувати інформацію. Це правило треба дотримуватися не тільки до вивчення і під час його, але і після в той же день. Чим менше відволікаючих факторів, тим ефективніше робота. І ще один нюанс: ранкові години підходять для знайомства з новою інформацією краще вечірніх, після настання темряви бажано повторювати те, що вже читали раніше, але не братися за свіже, якщо є така можливість.

Поширеною помилкою багатьох людей є спроба поєднати читання і прийом їжі. Це не тільки шкідливо для здоров’я, але і малоефективно. Відповідну обстановку дозволять створити читання за письмовим, а не за обіднім столом, не в ліжку і не в санвузлі. Корисно використовувати методи швидкочитання. Навіть якщо щось не усвоилось відразу з одного прочитування, повертатися тут же до упущенному не можна.

Під час читання можна рухатися тільки вперед. Корисно придумувати яскраві і виразні асоціації з чим завгодно. Не менш важливо ділитися і обговорювати прочитане з іншими людьми. Це ще й дозволить впоратися з хвилюванням при публічному виступі, до речі.

Багатьох людей захоплює те, як актори запам’ятовують довгі тексти. Але нічого надприродного або геніального в цьому немає. Вони просто знають способи засвоїти дуже великий обсяг за короткий час. Найчастіше надходять так:

• повільно, з напруженою увагою читають, бажано вголос;
• намагаються вловити основний мотив і сюжет;
• ділять велику запис на блоки, кожний з них навчають окремо;
• переписують весь текст з нуля вручну;
• переказують його, відштовхуючись від ключових слів і акцентуючи увагу на дрібних деталях (підглядають тільки в крайньому випадку);
• переписують текст заново без підказок;
• знову уважно перечитують матеріал і переказують його.

Є ще інші, більш приватні хитрощі:

• виділення тексту маркером або різними кольорами найбільш важливих або свідомо проблемних місцях;
• читання співучо;
• читання до повного розуміння сенсу і емоцій.

Однак як дітям, так і дорослим інколи важливо не просто один раз засвоїти певний прочитаний матеріал, але і систематично звертатися до нього. Тому дуже важливо натренувати ще й довготривалу пам’ять. Спростити собі життя зможуть ті, хто вміє скласти асоціативний ряд. Правила:

• асоціації повинні бути як можна яскравіше і незвичніше, веселіше;
• якщо вони підкреслено нереальні («знайшов в кросівках сливи»), це дуже добре;
• бажано створювати хоча б 3-4 асоціації для більшої надійності;
• представляти образ перед очима або як звук;
• перебільшувати розміри, яскравість і т. д.;
• використовувати рух.

Ще поради:

• вірші для розвитку пам’яті треба брати у нелюбимих або невідомих раніше поетів;
• рухатися від коротких текстів до великих;
• зводити до мінімуму запису;
• не забувати про перервах і фізичної активності;
• харчуватися повноцінно;
• дотримуватися режиму дня;
• тренуватися все життя, при кожному зручному випадку.