Як навчити собаку команді «Голос»? Як привчити цуценя гавкати на чужих людей у приватному будинку в домашніх умовах?

«Голос» – базова команда для собаки, поряд з «місце», «сидіти», «лежати» і «не можна». Кожен щеня здатний навчитися гавкати по команді, але для цього господареві потрібно прикласти деякі зусилля.

Гавкіт – це вираження емоцій собаки. А гавкіт по команді – це показник дисциплінованості тварини. Особливо таке вміння важливо для сторожових і мисливських порід, щоб виконувати наступні функції:

• у разі небезпеки захистити господаря від ворогів за допомогою своєчасної подачі сигналу (наприклад, загавкати на чужих людей у приватному будинку);
• сповістити господаря про те чи іншому положенні справ на полюванні.

Будь-яку собаку можна навчити цій команді в домашніх умовах, навіть якщо вона не є сторожовий. Таким чином підкреслюється позитивний імідж господаря, формується дисципліна вихованця, а також проводиться значний ефект на оточуючих. У будь-якому випадку власнику буде приємно, якщо його собака освоїть таку базову команду завдяки правильній дресируванню.

Перед тим, як сформувати у цуценяти навик гавкоту по команді, потрібно визначитися з типом його темпераменту. Собаки, як і люди, мають своїм характером поділяються на такі ж психотипи.

Такий щеня відрізняється активністю, не відходить ні на крок від господаря і цікавиться всім на світі. Він навіть може забути поїсти, якщо знайде собі захоплення до душі.

Це енергійна собака, але вона на відміну від першого психотипу здатна взяти під контроль свою енергію і емоції. Вихованця з подібним темпераментом досить легко дресирувати.

Для цього цуценя тривала і монотонна робота буде тягарем, тому господареві не варто чекати від нього багаторазового повторення тієї чи іншої команди. Заохочення у вигляді ласощів будуть для цуценяти не так потрібні, як радість на обличчі господаря.

Такий щеня відрізняється спокійним характером. Але з допомогою їжі і похвали господареві буде не просто навчити цю собаку команді «голос». Вихованець цього психотипу повинен зрозуміти всю важливість і значущість цієї роботи. Тільки в такому випадку дресирування принесе плоди. Але господареві варто запастися чималим терпінням.

Швидше і охочіше за все піддаються дресируванню собаки-холерики і сангвініки, тому що самі по собі більш схильні до гавкоту. Але при неправильному підході до навчання є ризик привчити пса-холерика до безпричинному гавканью. А ось меланхолійний або флегматичний психотип без серйозного стимулу буде непросто навчити цій команді.

Основні правила дресирування:

• для початку потрібно визначити темперамент собаки і її здатність до сприйняття і виконання команди;
• починати необхідно з самого раннього віку, чим старше тварина, тим важче він піддається дресируванню;
• господареві потрібно бути наполегливим, головне в цій справі – терпіння і витримка;
• якщо перші спроби безуспішні, не слід відразу здаватися;
• з різноманітних методів навчання команді «голос» потрібно вибрати один, який найкраще підійде для вихованця, спосіб визначається з допомогою підбору;
• щоб команда засвоювалася собакою і не забувалася нею, необхідно регулярно займатися повторенням і відточуванням майстерності – два-три рази щотижня;
• команді «голос» краще навчати цуценя після засвоєння їм інших основ: «лежати», «до мене», «не можна» і т. д.;
• вчити собаку можна як вдома, так і на прогулянках, головне, щоб вихованця нічого не відволікало від занять;
• спочатку тренування може тривати тридцять хвилин, потім господареві потрібно продовжити час до шістдесяти хвилин;
• команда повинна вимовлятися чітким і гучним тоном, строгість в голосі доречна, а ось дратуватися не тільки гарний настрій допоможе налаштуватися і господареві і вихованцеві на плідну проведення тренування.

При неправильному підході до навчання позитивний результат у собаки може зовсім відсутніми або ж є ризик з’явитися негативних наслідків. Що не потрібно робити, навчаючи цуценя виконувати команду «голос»?

• Найчастіша помилка, яку роблять багато господарів – повтор команди. Якщо собака не гавкає після першого вимови слова «голос», не потрібно говорити команду багаторазово. Головне – домогтися того, щоб вихованець слухався господаря з першого разу.
• Дресирування цуценя – це не першорядне справу на прогулянці. Спочатку потрібно дати вихованцеві побігати і пограти, інакше він не зможе відразу зосередитися на занятті. А коли щеня вихлюпне основну енергію в бігу і іграх, господарю можна приступати до безпосередньої тренуванні.
• Важливо розуміти, що собака може втомитися, погано себе почувати або бути не в настрої. Цуценята схильні до капризів, і господареві слід у таких випадках проявити лояльність і терпіння.
• Одне з головних правил будь дресирування – вчити вихованця потрібно тільки одній людині. Звичайно, брати участь в судовому процесі можуть усі члени родини, але команду повинен віддавати хтось один, інакше собака не зможе сконцентруватися на виконанні.
• Не варто бути надто суворим. Щеня не повинен слухатися господаря через почуття страху. Присутність роздратування в голосі потрібно викорінювати, інакше така нездорова атмосфера негативно позначиться не тільки на результатах дресирування, але і в цілому на відносинах між господарем і вихованцем. І після виконання команди цуценя важливо похвалити або пригостити ласощами.

Важливо вибрати один з перерахованих способів і дотримуватися його. Кожна собака індивідуальна, тому не всі методики будуть працювати однаково.

Привчити цуценя гавкати по команді допоможуть такі способи.

Такий спосіб буде доречний для порід, які мають сангвінічним або холеричним темпераментом. Спочатку господар кличе вихованця і дає команду «сидіти». Краще, щоб в цей момент на собаці був одягнений нашийник з повідцем.

Господареві потрібно трохи натягнути поводок, щоб обмежити рух вихованця і щоб він не міг легко схопити частування. Після цього потрібно трохи подражнити цуценя ласощами, поки не буде видно зацікавленість.

Подібна провокація повинна викликати у собаки гавкіт. У цей момент господареві треба голосно сказати «голос», віддати частування і погладити песика.

Ця методика доступна і у видозміненому варіанті. Тут враховується факт випадкового гавкоту собаки. Як тільки вихованець загавкал, потрібно тут же вимовити команду «голос» і дати собаці частування. Тим самим у тварини буде вироблятися міцна зв’язок між командою і похвалою.

Даний метод можна використовувати в двох варіантах. В одному з них під час прогулянки господареві необхідно прив’язати повідець до чого-небудь на вулиці і відійти на певну відстань. Через короткий час собака стане скиглити, а потім гавкати. Тоді важливо віддати команду «голос», підійти до вихованця і погладити його.

Другий варіант передбачає невелику хитрість. Збираючись на прогулянку, господареві треба взяти повідець, і продемонструвати вихованцеві свій намір прогулятися на самоті. Відкривши двері, важливо подивитися на тварину і чітко скомандувати «голос», зазвичай собаки дуже бурхливо реагують на передчуття прогулянки, і така провокація обов’язково спровокує гавкіт. Як тільки це станеться, важливо похвалити улюбленця, погладивши його.

Дана методика передбачає залучення третіх осіб з їх вихованцями. Господарю можна взяти з собою на прогулянку свого приятеля, у якого собака вже вміє подавати голос по команді. Все, що потрібно, це дати щеняті постежити за поведінкою іншої собаки, за виконанням їй команди і за що послідував за цим заохоченням і нагородою у формі ласощі. Вихованець теж захоче отримати похвалу від свого господаря, тому стане наслідувати іншій собаці.

Звичайно цей метод використовується для порід сторожових собак. Тут теж потрібна третя особа, але потрібно, щоб вихованцеві воно раніше було невідомо. Краще заздалегідь попросити нового учасника замаскуватися, надівши маску, інакше у собаки в подальшому може виробитися негативне ставлення до людини, якщо вона запам’ятає особа.

Господареві потрібно прив’язати повідець до чого-небудь на вулицю (можна знайти стовп), після цього слід покласти поруч з вихованцем якийсь предмет, добре тут спрацює кістка. Далі господареві треба відійти на деяку відстань, а третьому учаснику почати підходити до об’єкта охорони. Собака в цей момент не допустить, щоб кістка забрав незнайомець, тому почне гавкати. Тут господареві треба віддати команду «голос», а третій особі зникнути. Така дресирування ефективна, і повторювати її необхідно регулярно.

У справі дресирування не варто чекати блискавичного результату, і якщо собака не гавкає по команді перший час, то варто запастися терпінням і продовжувати заняття. Як тільки собака почне відгукуватися на «голос» навіть з великої відстані відразу ж, то можна впевнено сказати, що необхідний результат досягнутий.

Головне, при будь-якому тренуванні не забувати про похвалу і частування, а також перебувати в гарному настрої. Тільки застосовуючи правильну техніку і виявляючи терпіння можна домогтися результату!

Про те, як навчити собаку команді «Голос», можна подивитися в наступному відео.