Як краще запам’ятовувати інформацію? Техніки запам’ятовування великих обсягів інформації. Опис легких способів і методик запам’ятати багато всього і надовго

Пам’ять – це дивовижний інструмент свідомості, без якого неможливо уявити розвиток не окремо взятого індивіда, ні людського суспільства в цілому. Спостереження показують, що хороша пам’ять є одним з тих якостей, які служать основою для особистісного зростання й успішного просування по життю. Пдомовимося про те, як можна вдосконалити цей інструмент.

Пам’ять є складним психічним процесом і включає в себе чотири ступені:

• запам’ятовування;
• зберігання;
• відтворення;
• забування.

Фахівцями в галузі психології та медицини помічено, що у пам’яті є одна особливість: якщо її не використовувати за призначенням і не розвивати, вона з часом втрачає свої властивості. Це провокує початок інших деструктивних процесів, які можуть позначитися на когнітивній і психічної функції свідомості.

З проблемою запам’ятовування великого обсягу інформації в різних ситуаціях стикаються всі люди, але її посилення неминуче приходить з віком. При правильному розвитку людської свідомості пам’ять прогресує до 25 років, в середньому віці тримається на одному рівні, а в літньому – поступово погіршується.

Щоб максимально уникнути негативних наслідків процесу погіршення пам’яті, її необхідно тренувати за подобою тренувань м’язів. Суть тренувань проста – треба більше і частіше залучати пам’ять в роботу. Для цього придумано велика кількість різних способів і мнемотехник. Перш ніж приступати до їх освоєння, слід дізнатися, який буває пам’ять, а також у чому укладено принцип запам’ятовування. Пам’ять буває довільна і мимовільна.

1. Довільне запам’ятовування відбувається за участі волі людини тоді, коли потрібно засвоїти інформацію, а для цього потрібно докласти зусилля. Довільна пам’ять, у свою чергу, ділиться на механічну (зазубрювання напам’ять) і логічний (осмислену).
2. Мимовільна пам’ять працює без участі волі людини. Інформація записується в свідомість самостійно. Зазвичай це відбувається під дією сильного враження і великої зацікавленості. Цікава, потрібна і важлива інформація запам’ятовується людиною сама собою, причому без якихось особливих зусиль.

Щоб інформація збереглася в пам’яті надовго або навіть назавжди, її необхідно піддати аналізу, порівнянню, розгляду з різних точок зору, критичного сприйняття і обробки. Це означає, що швидке і довільне запам’ятовування можливе тільки при підключенні мислення і логіки.

Крім того, пам’ять можна розділити на 3 види в залежності від переважаючого типу сприйняття інформації.

• Зорова (візуальна). Інформація запам’ятовується переважно через зір, спостереження, розглядання.
• Слухова (аудіальна). Інформація найкращим чином засвоюється на слух (через прослуховування).
• Тактильна (кинестетична). Людина, в якому переважає такий вид пам’яті, найкраще запам’ятовує інформацію через дотики.
• Нюхова і смакова. Зустрічаються набагато рідше у вигляді переважаючих в людині типів пам’яті. Запам’ятовування через запахи і смаки виступає частіше на другорядній ролі. У деяких професіях головну роль відіграють саме такі види пам’яті, наприклад, кухар або парфумер. Тому такі види сприйняття інформації теж добре піддаються тренуванню і успішно розвиваються.

Для розуміння того, який саме вид сприйняття інформації переважає в людині, проводяться різноманітні тестування. Це робиться для досягнення найбільших результатів, коли необхідно запам’ятати великий обсяг інформації. Наприклад, якщо студенту відомо, що він аудіал, то готуючись до іспиту, він читає інформацію вголос, або прослуховує аудіозаписи лекцій. У разі, коли він візуал, то прочитаний про себе текст добре запам’ятається йому лише тоді, коли він зможе представити його у вигляді конкретних зорових образів. А ось кинестетику для ефективного запам’ятовування необхідно прописувати тексти, так як саме в процесі написання і відбувається запис інформації в свідомість.

Кожен з нас іноді стикається з необхідністю запам’ятовування великого обсягу інформації. Наприклад, школярі та студенти перед іспитами. Або люди, які недавно влаштувалися на нове місце роботи. Їм потрібна неабияка пам’ять при читанні і освоєнні всієї документації та інформації, необхідної для входження в посаду. Звичайно, всім інформацію хочеться краще запам’ятати і при цьому правильно, бажано з першого разу. Подивимося, які ж прийоми сприяють виконанню таких бажань.

1. В першу чергу треба визначитися, для чого потрібна ця інформація. Якщо людина усвідомлює, що вона важлива і значуща, то він зазвичай ставить за мету запам’ятати її за будь-яких обставин. Коли ви повністю розумієте необхідність освоєння тієї чи іншої інформації, то проблема великого обсягу і коротких строків відпадає автоматично. Такий настрой на роботу з запам’ятовування приходить швидко і безболісно, при цьому активізуються додаткові можливості і резерви.
2. Виділити правильний час для освоєння інформації. Практика показує, що існує найбільш сприятливий для запам’ятовування час. Це 1-2 години вранці після пробудження, а також 1-2 години ввечері перед сном. Протягом дня, коли в нашу свідомість направлено багато потоків різної інформації, процес запам’ятовування великого обсягу чогось конкретного проходить складніше.
3. Вникнути в суть. Як вже було сказано вище, запам’ятовується швидше і якісніше лише та інформація, яка сприймається осмислено, а не просто зазубривается.
4. Концентрувати увагу на найбільш яскравих і цікавих епізодах запам’ятовується інформації, на дивовижних, вражаючих, практично корисних моментах.
5. Тезисно виписувати з тексту найголовніше в певній послідовності. Запам’ятовування інформації з першого разу нерідко виявляється складним процесом, тому можна при репетиційній відтворенні вивченої інформації спиратися на план-підказку.
6. Обговорювати, передавати і проговорювати вголос інформацію. Спробуйте розповісти і пояснити тему, яку вивчаєте самі, кому-небудь ще. Знайдіть слухача і уявіть, що ви вчитель або викладач. Під час усної передачі досліджуваної інформації процес запам’ятовування йде краще і легше. А коли співрозмовник задає питання, то це надає ще більшу користь, мозок активізує свою роботу і починає знаходити відповіді не завчених напам’ять записах, а з допомогою власної логіки. Якщо ж не знайшлося бажаючих вас вислухати, промовите матеріал вголос уявного слухача.
7. Для кращого запам’ятовування інформації треба не просто заново її перечитувати, а намагатися згадувати, лише підглядаючи в запису.

Існує багато різних систем і методик для поліпшення пам’яті, які допоможуть навчитися легко засвоювати великі обсяги інформації і зберігати їх у свідомості надовго. Наведемо деякі приклади і опишемо схеми найбільш ефективних з них.

Тренування пам’яті за методом Цицерона виконується досить незвичайним способом. В його основі лежить робота з абстрактним уявою. Всі ми можемо спокійно і без особливих зусиль уявити собі, наприклад, звичну обстановку свого житла або місця роботи, об’єкти на дорозі та вулиці, по яким ми часто ходимо. Ця інформація записується в нашу свідомість мимоволі. Нам залишається лише використати її для побудови міцних асоціативних зв’язків. Тобто ту інформацію, яку нам треба запам’ятати, ми розміщуємо» в певній послідовності з добре знайомими нам об’єктами.

Самий простий і зрозумілий приклад. Треба купити продукти в магазині. Припустимо, налічується 10 найменувань товарів. Подумки розкладіть їх за годинниковою стрілкою на 10 різних предметів кухонного обстановки.

Мнемоніка (або мнемотехніка) – це мистецтво запам’ятовування. Вона включає в себе багато різних спеціальних методів, що допомагають освоїти навик швидкого і легкого запам’ятовування великого обсягу інформації на довгий час. Однією з головних засад цих методів є асоціація. Будь-яку інформацію можна перетворити на візуальні, аудіальні або тактильні абстрактні образи, пов’язати її з вже вкорінилися у свідомості об’єктами. Саме цього принципу дотримується будь мнемотехніка.

Сторителлинг – це спосіб передачі інформації і знаходження смислів через розповідання історій, оповідання міфів, казок, притч, байок. Ці історії можуть бути про вигаданих або справжніх персонажів. Запитайте, як дане поняття пов’язане з ефективними техніками запам’ятовування. Все дуже просто. Як вже зазначалося, інформацію завжди легше запам’ятати, якщо вона викликає асоціацію з яким-небудь конкретним чи об’єктом. В якості такого способу або об’єкта може цілком виступити якась історія, за змістом пов’язана з запам’ятовується інформацією.

Метод інтервальних повторень дуже ефективний при необхідності швидкого освоєння великого обсягу інформації (наприклад, перед іспитами). Використовувати прийом повторення після вивчення основного тексту можна за наступним принципом:

• через 20 хвилин після вивчення;
• через 6-8 годин;
• через добу.

При необхідності запам’ятовування інформації на тривалий термін її потрібно повторювати кілька разів:

• один раз в день заучування (весь обсяг інформації);
• через 3 дні повторити основні тези, скажімо, «скелет» тексту;
• через 6 днів знову повторити весь обсяг, але в різному порядку.

Рекомендації, які допоможуть швидко запам’ятати нову інформацію і будуть сприяти її кращому засвоєнню, досить прості. Перерахуємо їх.

1. При освоєнні великого обсягу інформації необхідно робити перерви через кожні 20 хвилин вивчення. Мозок повинен відпочити і перезавантажитися. Якщо намагатися освоїти інформацію ударними темпами, такий метод ні до чого доброго не призведе. Перевантаження закінчаться тим, що інформація засвоїться погано або взагалі не засвоїться. Навіть та інформація, яка була вивчена напередодні, може зникнути в той момент, коли знадобиться витягти її з голови.
2. Визначте пару годин на вивчення матеріалу, але в цей час не відволікайтеся ні на що інше. Тільки в перервах, коли відпочиваєте, можна дозволити собі перейти (наприклад, випити кави, послухати класичну музику, яка сприятливо впливає на процес запам’ятовування). А в сам момент вивчення максимально сконцентруйтеся тільки на інформації.
3. Знайте про те, що фаза активної роботи свідомості припадає на ранкові години (з 8: 00 до 10: 00) і на вечірні (з 20: 00 до 23: 00). А під час сну отримана днем інформація активно синтезується, тому вивчена ввечері інформація запам’ятовується якісніше. А ті вигадані казки щодо того, що покладена під подушку на ніч книга записує в нашу пам’ять необхідний матеріал, не мають під собою ніякої розумної основи.
4. Під час вивчення інформації можна ходити по приміщенню. Це навіть буде корисною дією, так як під час руху посилюється кровообіг, а мозок активно насичується киснем. Це дуже добре впливає на процес запам’ятовування. А також у вільний від вивчення час можна здійснювати тривалі піші прогулянки, які теж позитивно впливають на розумову діяльність.
5. Якщо ви хворі або відчуваєте нездужання, не варто напружуватися і перевантажувати ослаблений організм вивченням інформації, тому що зусилля будуть марними, матеріал не запам’ятається і не відкладеться, як би ви не старалися.
6. Коли ви відчуваєте сильну втому, а під час освоєння інформації потягнуло в сон, краще віддатися у владу природної потреби організму і поспати хоча б 30-40 хвилин. Навіть нетривалий сон сприяє підвищенню ефективності запам’ятовування інформації у декілька разів.
7. Бажано не відкладати важливу справу на завтра, якщо його можна зробити сьогодні. Чим більше ви відтягуєте момент вивчення чогось необхідного, тим менше залишиться часу на підготовку і освоєння всього обсягу інформації.