Види програмістів: які бувають професії, пов’язані з програмуванням? Типи посад
Кожна людина в тій чи іншій мірі може вважати себе програмістом, так як планує для себе певні життєві ситуації, свій час і послідовність дій, підсвідомо настроюючи свої дії під певні алгоритми.
Професійні програмісти займаються тим, що переносять життєві завдання на зрозумілу комп’ютеру мову, кодуючи їх на різних мовах і створюючи алгоритми комп’ютерних дій, імітуючи людське мислення.
Які бувають системні програмісти?
До системним програмістам відносяться фахівці, які розробляють і кодують компоненти операційних систем, драйверів пристроїв і комплекси програмного забезпечення, безпосередньо пов’язані з ядром системи. Вони забезпечують взаємозв’язок всіх частин операційної системи, щоб вона працювала як єдиний організм. Також на плечах системщиків лежать всі дії з базами даних: від розробки до адміністрування.
В організаціях, як правило, системний програміст суміщає посади системного адміністратора та інженера-програміста, маючи навички роботи з різними видами комп’ютерної та микроконтроллерной техніки, включаючи робототехніку та верстати з ЧПУ.
В системному програмуванні є декілька істотних особливостей, пов’язаних з розробкою програмного забезпечення, що вимагають від працівника наступних навичок:
- володіння мовами програмування низького (Assembler) і середнього (C) рівнів поряд з мовами високого рівня (C++, Python і т. д.);
- адміністрування баз даних (SQL, Oracle тощо);
- знання апаратної частини комп’ютерного обладнання;
- знання мікроконтролерів;
- здатність до регулярного самонавчання.
Діяльність системника не обмежується забезпеченням злагодженої роботи компонентів окремого комп’ютерного комплексу, а також поширюється на здійснення безперебійної роботи як внутрішніх, так і зовнішніх мереж і мережевих пристроїв. Це передбачає добрі знання побудови комп’ютерних мереж, мережевих протоколів передачі даних і серверних додатків.
Системний підхід від прикладного програмування відрізняється рядом особливостей, які відображаються на діяльності і мисленні програміста, що вимагає акцентування лише на одній з даних спеціалізацій.
Прикладні типи
Якщо системне програмування передбачає наявність інженерних навичок, що характерно для чоловічої частини населення, то прикладне сконцентрована в основному на володіння мовами програмування, знанні найбільш вживаних алгоритмів і застосуванні дизайнерської складової, що в рівній мірі підходить і для дівчат.
Прикладне програмування (application programming) – розробка та налагодження програмних додатків, адаптованих для простого користувача комп’ютером. До них відносяться практично всі програми для забезпечення конкретної діяльності (інженерні та бухгалтерські програми, текстові, звукові та відеоредактори тощо).
Список функціональних призначень прикладного софту охоплює практично всі види людської діяльності.
По російському класифікатором професійної діяльності фахом програміст присвоєно код 25857.
Фахівці, пов’язані з прикладним програмуванням, повинні мати наступні знання та навички:
- володіти кількома мовами високого рівня (С++, Python, Java тощо);
- вміти складати алгоритми з використанням процедурного та об’єктно-орієнтованого (ООП) підходів до програмування;
- мати навички використання різних IDE (Integrated Development Environment) – інтегроване середовище розробки;
- вміти проводити якісне тестування і налагодження створюваного програмного забезпечення.
Є наступні умовні рівні оцінки професіоналізму прикладних програмістів (за зростанням).
- Junior – це початковий рівень з мінімальним порогом знань і навичок для входження, тобто наявність мінімального практичного досвіду і теоретичних знань. На даному етапі програмісту ставляться стандартні завдання з кодування окремих компонентів, які дозволяють здійснювати розробку (GUI) стандартних інтерфейсів користувача і web-сайтів за шаблонами. Також йому доручається вся робота, пов’язана з малюванням, включаючи front-end розробка web-ресурсів (зовнішній вигляд сайтів, як вони відображаються в браузерах).
- Middle – найбільш істотна частина всіх програмістів – професіонали своєї справи, які мають величезний досвід практичної роботи і об’ємну теоретичну базу. Як правило, вони знають кілька мов програмування і вміють спритно маніпулювати базами даних, а також з успіхом налагоджувати свою частину створеного коду. До даного типу відносяться хороші виконавці, які вміють писати простий і зрозумілий код для виконання конкретно поставлених завдань. Middle-рівень передбачає також уміння back-end розробки (розробка ПО для серверної частини веб-ресурсу).
- Senior – це верхня сходинка «харчового ланцюжка програмної середовища проживання». У професійному плані дана різновид поєднує в собі знання і навички Middle-фахівців і здатність генерувати ідеї з використанням нестандартного підходу. Фахівці даного класу здатні працювати з великою командою в якості архітекторів і програмістів одночасно, створюючи з шматочків кодів виконавців єдине програмне ціле, тестуючи і допрацьовує його перед випуском кінцевого продукту. Фактично даний рівень передбачає володіння низкою суміжних професій, таких як відладчик і архітектор програмних продуктів.
По загальноросійському класифікатору вбудованим прикладним програмам присвоєно код 0, а системним – 02.
Тестувальники і технічна підтримка
Тестувальник, або інженер з тестування програмних продуктів, контролює якість створюваного ПЗ. Поряд із знаходженням помилок, він здійснює спостереження за швидкістю та якістю виконання коду. Виявивши помилку, він фіксує її і передає дані тому розробникам для її усунення.
Для роботи тестувальником потрібні мінімальні знання та навички в IT-сфері, тому така професія вважається однією з початкових для входу в середу програмних розробок.
Діяльність грамотного тестувальника значно економить фінансові та часові ресурси компанії на розробку програмного продукту. Soft тестують різними способами поетапно, створюючи звіт про помилки розробникам. Тестувальник повинен добре знати цілі та функціональні можливості створюваного продукту. Поряд з функціональністю, він повинен оцінювати зручність використання з точки зору користувача та надавати розробникам відповідні рекомендації.
Є багато типів перевірки. Наприклад, тест на відповідність функціональності продукту його розрахованої навантаження на апаратні засоби та інші компоненти. Також проводиться перевірка функціональності баз даних при внесенні і знищення даних, а також перевірка умов безпеки – аутентифікація користувача.
Інженер з тестування перевіряє відповідність коду всім заявленим технічним даними і знаходить помилки — помилки.
В обов’язки тестувальника також входить складання технічної документації на досліджуваний продукт. Також вони роблять звіти і розробляють сценарії та інструменти для тестування. Дані інженери здійснюють тестування програмного продукту в двох режимах:
- альфа-тестування – продукт у стадії розробки;
- бета-тестування – перша версія готового продукту.
Також фахівці даного профілю, як правило, здійснюють технічну підтримку веб-ресурсів, відповідаючи на питання і даючи рекомендації користувачам в інтерактивному режимі. Зазначені обов’язки тестувальника складаються з наступних етапів:
- тестування та аналіз;
- підготовка технічної звітності та налагодження.
Цей вид діяльності вимагає уваги і кмітливості і вважається хорошим трампліном для кар’єри в сфері IT-технологій.
Подібні професії
Існує безліч видів програмування: від написання програм для мікроконтролерів і мобільних додатків до створення компіляторів і цілих операційних систем. Подібних професії програміста, відповідно, теж досить багато: починаючи від математичних розрахунків і розробки алгоритмів до створення архітектури великих проектів, коди яких складені на різних мовах програмування. У створенні програмного продукту беруть участь сценаристи, алгоритмисты, кодери, дизайнери, верстальники, відладчики, перекладачі та архітектори.
Можуть також залучатися фахівці в тій галузі, для якої створюється продукт: математики, фізики, інженери і т. д.
Важливо на етапі підготовки проекту та його тестування залучати потенційних користувачів, щоб в процесі створення враховувати їх рекомендації для зручності користувача. На підготовчому етапі необхідно взаємодія творця алгоритму, дизайнера та потенційного споживача з метою визначення необхідної функціональності і створення дружнього для користувача інтерфейсу.
У процесі створення алгоритму необхідно участь його розробника, кодувальників програмних модулів і архітектора проекту. А при розробці веб-додатків залучення дизайнера і HTML-верстальника просто необхідно.
Бізнес-аналітик фактично є перекладачем вимог і побажань замовника на мову, зрозумілу розробникам. Замовник, як правило, ставить завдання неконкретно, не знаючи тонкощів програмного процесу, тому бізнес-аналітик, вислухавши побажання клієнта, створює формальний опис проекту, формуючи його у вигляді технічного завдання. Ця робота повинна поєднати бізнес-логіку замовника з можливостями реального втілення.
Всі зазначені фахівці повинні як мінімум орієнтуватися в суміжних професіях, щоб у процесі розробки не виникало непорозумінь між фахівцями. В ідеалі дизайнер повинен знати приблизно HTML-верстку та володіти навичками роботи в «Фотошопі», а кодер – вміти працювати з декількома мовами програмування і володіти мистецтвом налагодження. Зовсім непогано, коли програмісти володіють як математичними прийомами, так і архітектурним мистецтвом збирання і зв’язування програмних модулів, написаних на різних мовах програмування.
Кар’єра програміста може складатися в двох основних напрямки: підвищення професіоналізму в обраному сегменті створення продуктів і в управлінському вдосконалення. Кращі архітектори, менеджери проектів і IT-директора виходять з середовища програмістів, так як знають зсередини всю «кухню» програмних розробок.