Відстань до унітазу від стіни: норми. Мінімальна відстань збоку і з краю. На якій довжині ставити унітаз з бачком?

Унітаз – пристосування побутового призначення, що використовується для утилізації побутових відходів та продуктів життєдіяльності людини через каналізаційні системи. Встановлюється у приміщеннях житлового, технічного та громадського призначення.

Є побутовим сантехнічним приладом підвищеної біологічної небезпеки, так як його використання пов’язане з розмноженням великої кількості хвороботворних мікробів і бактерій.

Для забезпечення найкращих умов експлуатації приладу були розроблені відповідні Гости і Бніп. Серед прописаних параметрів знаходяться величини, що вказують відстань від унітазу до стіни і інших предметів інтер’єру.

Установка унітазу – процес, пов’язаний з деяким переліком особливостей. Для досягнення найкращих умов експлуатації їх необхідно враховувати в комплексі. Перелік технічних вимог, які необхідно виконати, може різнитися в залежності від характеристик та призначення приміщення, в якому буде ставитися сантехнічний прилад.

Багатоповерхові будівлі житлового призначення зводяться за типовими проектами і мають схожі параметри. Санітарні вузли в багатоквартирних будинках розташовуються уздовж вертикальної осі (стояка) комунікацій: водогону, каналізації та опалення (в деяких випадках).

Проектні особливості типових будівель не дозволяють розташовувати унітаз в довільному місці. Точка його установки прив’язана до конкретної галузі приміщення. Він повинен знаходитися на максимально близькій відстані від вертикального каналізаційного стояка.

Проекти багатоповерхових будинків діляться на 2 типи:

• c поєднаним санвузлом;
• c роздільним санвузлом.

У першому випадку унітаз знаходиться на одній площі з ванною, душовою. У другому – він розташовується в окремому приміщенні. В обох випадках до розташуванню унітазу застосовуються параметри величини відстані до навколишніх предметів і стін, встановлені ГОСТами.

Необхідність дотримання відстані зумовлена характерними умовами експлуатації унітазу. Так як з його допомогою проводиться утилізація побутових відходів та продуктів життєдіяльності, на його поверхні осідає і розмножується велика кількість мікробів і бактерій.

Їх наявність і неконтрольоване розмноження у житловому приміщенні може призвести до поширення бактеріальних інфекцій і потрапляння в організм людини хвороботворних мікробів.

Завдяки віддаленості мікроби і бактерії не можуть потрапляти на них і розмножуватися там. Це знижує ймовірність їх масового розповсюдження.

В іншому випадку може скластися така ситуація: хвороботворні мікроорганізми поширюються по поверхні стін і побутових предметів. Людина, торкаючись до заражених ділянках, піддає себе ризику потрапляння мікробів в організм.

При цьому він не підозрює, що умовно чиста поверхня вже заражена, і не буде вживати заходів протимікробного захисту: мити руки, обробляти їх спецрозчином і так далі.

Ще в радянських лабораторіях дослідним шляхом були визначені параметри відстані від стін і інших предметів до унітазу, які дозволяли б уникнути поширення шкідливих мікробів і бактерій. Всі багатоквартирні будинки, побудовані до 1990-го року, зведені з урахуванням даних параметрів. Досі ці стандарти залишаються актуальними і застосовуються при будівництві багатоповерхівок.

Навіть у відокремленому санвузлі при наявності малого простору присутній відстань:

• від центру унітазу до бічної стіни;
• від краю унітазу до бічної стіни;
• від центру до передньої стіни або двері;
• від переднього краю до дверей або передньої стіни навпроти;
• від задньої стінки зливного бачка до задньої стіни приміщення.

Крім гігієнічного фактора, при розташуванні унітазу в приміщенні враховується ступінь зручності його експлуатації. Щоб їм було зручно користуватися людям різного віку, зросту, ваги, статури, а також дітям, його розташовують на деякій відстані від стін і навколишніх предметів.

Це дозволяє відчувати себе комфортно під час використання унітазу за призначенням і в інших побутових потребах. Наприклад, оптимальний відступ збоку від стіни дозволяє проводити прибирання навколо опори унітазу, а також тримати в чистоті стіни, що знаходяться в безпосередній близькості від нього.

Параметри відстані:

• 50-53 см – мінімальна відстань від фронтальної крайки до передньої стіни або двері;
• 70-76 см – максимальна відстань від фронтальної крайки до передньої стіни або двері (середнє значення);
• 38-43 см – мінімальна відстань від центру унітазу до бічної стіни.

Відстань між приладом і вхідним розтрубом стояка визначається технічними характеристиками приміщення.

При цьому дистанція вимірюється не від центру приладу, а від його вихідного розтруба. Його надмірно близьке розташування до вузловій точці основного стояка може утруднити з’єднання унітазу з центральною каналізацією.

З норм, що визначають оптимальну точку розташування унітазу, є винятки. Їх наявність визначається технічними характеристиками приміщення.

Причиною цього можуть стати: недостатність вільної площі, розташування комунікацій або особисте бажання власника.

Порушення технічних регламентів розташування унітазу не є порушенням положень якого-небудь закону, якщо ця санітарна точка розташовується у недержавному закладі або за межами об’єкта особливого призначення: лікарні, дитячого садка, школи, військової частини і подібних. Власник приміщення має право сам визначати місця розташування санвузла.

Існують фактори, по яких варто дотримуватися норми розташування унітазу навіть в приміщеннях нестандартного типу. Серед основних причин можна відзначити наступні:

• стандартизовані параметри форми і розмірів побутових предметів, які встановлюються в санвузлі або поблизу від унітазу (якщо суміщений);
• наявність оптимальних варіантів розташування вузлових з’єднань каналізаційного зливу;
• фіксовані розміри і форма сантехнічних комплектуючих;
• особливості технології установки унітазу.

Побутові предмети, які можуть знаходитися поблизу від унітазу (раковина, раковина з тумбою, пральна машина, сушильна машина та інші), виготовляються за єдиним спектру стандартів. Габаритні параметри унітазів також їм відповідають. Це означає, що недотримання Гостів, які визначають відстань для установки, може зумовлювати порушення зручності експлуатації в рамках використання всіх побутових предметів комплексного призначення.

Незалежно від характеристик приміщення, існують норми, що визначають найкращий результат експлуатації унітазу. Має значення кут нахилу, під яким знаходиться злив і його вхідний розтруб. Навіть якщо приміщення виконано за типовим проектом, значення даного ухилу залишається незмінним.

Для його виконання необхідно розташувати унітаз на оптимальній відстані від вхідного розтруба каналізації. Занадто близьке розташування призведе до утруднення змиву. Розташування на занадто великій відстані може призвести до подальшого прогину гофрованого з’єднувального елемента. У результаті під дією деформації можуть з’явитися протікання в області з’єднань гофри і розтрубів.

Даний факт варто враховувати при виборі розташування унітазу. Неправильний підбір відстані може призвести до неможливості використання деяких сантехнічних вузлів. Наприклад, занадто близьке знаходження корпусу до запірного вентиля може перешкоджати робочого ходу його важеля, що призведе до неможливості перекриття подачі води.

Унітаз встановлюється на вертикальну опору, в якій є 2 або 4 отвори під кріплення. Перед установкою необхідно зробити розмітку під ці кріпильні елементи. Для цього прилад встановлюється в точку свого кінцевого розташування. Через кріпильні отвори на підлозі проставляються відмітки. Якщо унітаз буде розташований дуже близько до стіни, виконати розмітку буде надзвичайно важко.

Для облаштування кріплень в підлозі просвердлюються отвори відповідно з розміткою. Після постановки унітазу на місце в отвори вставляються кріплення – болти або дюбель-цвяхи. Вгвинчування цих кріплень буде утруднене, якщо унітаз розташований занадто близько до стіни або інших предметів інтер’єру.

Наступного відео ви дізнаєтесь важливі нюанси, які потрібно враховувати при установці унітазу.