У чому різниця між учителем і викладачем? Опис професій, спільне та відмінності
Зазвичай люди не бачать різниці між такими двома схожими і, здавалося б, ідентичними поняттями, як вчитель і викладач. Насправді до зазначених фахівцям пред’являються різні професійні вимоги. Відрізняється і рівень їх підготовки.
Хто такий вчитель?
У загальному розумінні слова вчитель є штатним педагогічним працівником загальноосвітньої школи, що викладає певний предмет учням. Він поєднує викладання навчальної дисципліни з наставництвом та виховною роботою, підпорядковується директору навчального закладу та його заступникам. Головними інструментами управління навчальним процесом є ефективні технології підношення матеріалу і контроль за засвоєнням необхідних знань.
При створенні базового рівня знань і навичок учнів педагог спирається на державний освітній стандарт. Учитель постійно відточує свою викладацьке майстерність, займаючись навчально-методичною та суспільно-виховною роботою. Він використовує певні методи і прийоми для подачі потрібного матеріалу, надає допомогу в становленні гармонійно розвиненої особистості своїх вихованців.
Діти не володіють розвиненим інтелектом і сформованими вольовими якостями. Вони поки ще знаходяться в стадії становлення. Саме з цієї причини дитина є крихким істотою, нестійку психіку якого легко порушити. В процесі професійної діяльності педагог адаптується під кожного школяра, з яким працює. Учитель виявляє його слабкі і сильні межі, використовує педагогічні методи з метою нейтралізації слабких сторін і стимуляції сильних якостей особистості дитини.
Учитель прищеплює учням загальнокультурні, гуманістичні та моральні цінності. Він формує їх світогляд і прищеплює деякі інтелектуальні норми, забезпечуючи безпеку школярів під час навчально-виховного процесу. У загальноосвітньому навчальному закладі діти повинні навчитися самостійно добувати необхідні знання.
Крім того, слово «учитель» може мати більш широке поняття. Так нерідко називають духовного наставника, що володіє особливими знаннями, досягнутих шляхом тривалого морального вдосконалення.
Цим словом інший раз називають і викладача, послідовниками якого стають навчаються. Учні схиляються перед особистістю, що представляє для них особливу значимість завдяки певним життєвим принципам.
Хто такий викладач?
Людина, що має право викладати в середніх спеціальних або вищих навчальних закладах, часто наділений науковим ступенем і званням. У вузах посаду викладача займають люди, що складають проміжну ланку між асистентом та старшим викладачем. Вони проводять семінарські і лабораторні заняття, допомагають приймати іспити та заліки у студентів. Найчастіше у вузі ця посада належить педагогічному працівнику, який не має наукового ступеня.
Викладач здійснює науково-викладацьку та науково-методичну діяльність. Він зобов’язаний розробляти нові навчальні програми, працювати над методичними рекомендаціями та навчальними посібниками, які допомагають їм вийти на новий якісний рівень розвитку в період придбання складних наукових знань. Працівник вищої школи бере участь у науково-практичних конференціях, дебатах, диспутах, семінарах.
Викладач здатний донести до студентів лекційний матеріал, провести консультації, семінарські, практичні і лабораторні заняття. Він має справу з досить дорослим контингентом, тому в його обов’язки входить піднести потрібні відомості студентам, а не навчити їх конкретного предмета. Викладач інформує контролює навчаються. Він не повинен адаптуватися під своїх слухачів, які є вже сформованими особистостями. Зазвичай навчаються підлаштовуються під свого наставника, який задає їм певний інтелектуальний і творчий рівень.
Викладач передає наступному поколінню свої власні знання, накопичені в процесі професійної діяльності. Він допомагає студентам навчитися зіставляти, аналізувати інформацію, знаходити причинно-наслідкові зв’язки. Виступає в ролі провідника у світ науки: сам займається науковою роботою і долучає до неї учнів. Замість шкільної методики він використовує лекційно-залікову систему. Його основною метою є не стільки дати самі знання, скільки навчити вмінню отримувати їх. Іншими словами, він прилучає студентів до самонавчання, саморозвитку, самовиховання.
Навчаються, орієнтуючись на викладача і його майстерність, проявляють самостійність при виконанні поставлених перед ними завдань, розвивають свої інтелектуальні та вольові якості.
Що спільного і які відмінності?
Вчителя і викладача об’єднує обов’язок ділитися своїми знаннями з певної навчальної дисципліни, надавати їм допомогу в освоєнні матеріалу. Працівники, що обіймають ці посади, є педагогами, тому що сприяють формуванню світогляду і розвитку інтелекту за допомогою застосування педагогічної теорії і практики, необхідних для реалізації процесу виховання, навчання й освіти інших людей. Найчастіше представники цих професій використовують передові методи педагогіки.
Різниця між цими двома поняттями в тому, що вчитель працює в загальноосвітній школі, а викладач в коледжі або вузі. Вчитель зазвичай є випускником педагогічного середньої спеціальної або вищого навчального закладу, а викладач університету або академії. Обидві професії мають безпосереднє відношення до педагогічної освітній сфері. В якості педагогів привертають осіб, що володіють відповідною освітою для викладання конкретної навчальної дисципліни.
При відсутності спеціальної освіти рекомендується пройти перепідготовку за відповідним профілем. Підвищення кваліфікації працівників педагогічної сфери здійснюється через кожні 3 роки.
При необхідності отримати кваліфікаційну категорію одночасно двох посад («учитель» і «викладач») педагог має право претендувати на це, якщо працює в двох організаціях різних типів. Одна з посад зазвичай є сумісництвом і оформлюється відповідним чином.
Різниця між учителем і викладачем полягає в различающемся відображення конкретних професійних цілей. На вчителя покладено виховні функції. Його основним завданням є навчати, розвивати і виховувати дітей. Він повинен навчити дитину шукати, осмислювати і систематизувати необхідні відомості, робити потрібні висновки з розрізненої інформації, яка знадобиться для подальшої освіти.
Педагог знаходиться в безпосередньому спілкуванні з учнями, їх батьками. Він зобов’язаний контактувати з різними громадськими організаціями і державними службами, які пов’язані з захистом прав дітей.
Вчитель же не треба займатися питаннями виховання. Йому достатньо донести необхідну навчальну інформацію до відома учнів, направити їх до джерел для самостійного вивчення. Там студенти отримують 80% потрібного їм матеріалу, а викладач зобов’язаний проконтролювати виконання завдань. Крім того, він повинен займатися науковою діяльністю і залучати до цього процесу своїх підопічних.
Вчителів не зобов’язують долучатися до наукових досліджень, але вони повинні привчити школярів до самостійності і підготувати до сприйняття наукової інформації. Вчитель, використовуючи спеціальні педагогічні методи і прийоми, закладає своїм учням теоретичну основу, яка в перспективі допоможе їм скористатися набутими знаннями і вміннями при подальшому навчанні у вищих навчальних закладах.
Викладач організовує науково-дослідницьку роботу з метою вдосконалення знань в тій або іншій сфері. Він надає необхідний науковий чи методичний матеріал з конкретної навчальної дисципліни і організовує контроль за якістю її засвоєння.
Таким чином, вчитель повинен уміти передавати елементарні, звичайні, стандартні пізнання унікальним, неповторним, неординарним учнів, а викладач – унікальні, нестандартні знання донести до звичайних стандартних студентів. У школі вчителі підлаштовуються під дітей, у вузі навчаються адаптуються під викладача. У загальноосвітньому закладі спостерігається пряма адаптація, а у вищому навчальному закладі – зворотна адаптація.
