Тканина атлас (33 фото): склад атласного матеріалу. Опис видів: стрейч, креп, сатин, російська та інші. Характеристики червоного, чорного і білого атласу

Атлас – одна з найбільш популярних на сьогоднішній день шовкових тканин. Втім, як це часто трапляється в текстильній індустрії, під одним і тим же словом можуть матися на увазі відрізняються види матерії, тому варто уважніше розібратися з тим, що ж це за тканина і як правильно з нею поводитися.

Як і належить шовкової тканини, атлас був придуманий в Китаї ще дві тисячі років тому. При цьому в Європу він прийшов через арабів, які дали йому назву («атлас» з арабської – «гладкий»). Атласний матеріал відрізняється високою міцністю і довговічністю, при цьому на дотик він разюче ніжний і виглядає благородно, так що не варто дивуватися, що навіть при своїй величезній вартості він досить швидко став популярним далеко за межами своєї батьківщини.

Висока вартість матеріалу багато в чому була обумовлена невеликими обсягами світового виробництва натурального шовку, бо століттями ця тканина використовувалася тільки для потреб найбільш багатих верств населення. ХХ століття став переломним, адже у всіх галузях промисловості сталася синтетична революція, і він теж став синтетичним. Ймовірно, це дещо знизило чудові властивості оригінальної матерії, однак тепер вона стала загальнодоступною, а натуральний атлас навіть сьогодні коштує дуже дорого.

Виробництво атласу передбачає особливу технологію переплетення шовкових ниток, її так і називають – атласною, або сатиновою. В результаті застосування такого способу виробництва матерія зазвичай тільки з одного боку блискуча і гладка, тоді як внутрішня сторона має матовий відтінок. Щоб нівелювати цей недолік, виробники освоїли техніку виробництва двостороннього атласу, на який витрачається більше ниток, зате і блиск спостерігається з обох боків.

Спочатку поняття атласу було досить точним – передбачалося особливу переплетення використання виключно натуральних шовкових ниток. Сьогодні під тим же терміном вже передбачається тільки оригінальне переплетення, тому що до складу можуть входити різні більш дешеві добавки, але іноді сучасна матерія, іменована атласом, взагалі не містить жодної шовкової нитки.

Найчастіше в структуру тканини вводять синтетичні волокна – поліестер і віскозу, нейлон і ацетат. Серед натуральних ниток практично безальтернативним компонентом залишається бавовна. Точний склад позначається на кінцевих властивості одержуваного матеріалу, причому не завжди такі зміни однозначно позитивні, так що при виборі слід уважніше вчитуватися в написане на етикетці. Цей факт дозволяє говорити про переваги і недоліки атласного матеріалу лише з певними застереженнями, адже точні характеристики залежать від компонентів та їх пропорцій.

Як вже було сказано вище, кожен шматок атласу – це свого роду сюрприз, чиї властивості не так-то просто вгадати заздалегідь. Розглядаючи переваги і недоліки, ми виділимо ті, які зустрічаються у більшості виробників, але дешева продукція може неприємно здивувати, а дорогою, навпаки, може бути знайдено протиотруту для деяких проблем.

Почнемо з хорошого:

• атлас практично завжди гіпоалергенний, він не тільки не провокує приступи сам по собі, але навіть не накопичує в собі пил;
• гігроскопічний матеріал легко пропускає крізь себе будь-які обсяги вологи і відрізняється підвищеною швидкістю висихання після прання;
• речі з атласу не потребують додатковому використанні антистатика – матерія не накопичує електрика, з-за чого, зокрема, не притягується і пил;
• майже всі види атласного матеріалу відрізняються досить високою міцністю, а такі марки, як реп або портьерный атлас, виділяються навіть серед своїх побратимів;
• при правильному і своєчасному догляді вироби з атласу здатні служити своєму господареві довгі роки, не втрачаючи первинного вигляду;
• атлас не буває прозорим – його значна щільність дозволяє ефективно використовувати його в якості штор для захисту від яскравого природного світла;
• матеріал добре підходить для драпіровки, що в поєднанні з його привабливим зовнішнім виглядом ще більше сприяє активному застосуванню атласу в оформленні декорів та інтер’єрів.

При всіх своїх численних перевагах атлас не є ідеальної тканиною – у нього теж є свої недоліки. Багато в чому саме прагненням нівелювати їх зумовлено активне використання виробниками різних добавок, проте в більшості випадків такі експерименти не дають очікуваного результату. Купуючи атлас або вироби з нього, будьте готові до таких «підводних каменів»:

• матеріал дуже не любить високу температуру, при пранні в гарячій воді вироби з нього мають властивість помітно сідати і втрачати форму, що дещо ускладнює відпирання складних забруднень і завжди залишає ризик ненавмисної псування речей;
• атлас дуже міцний, поки цілий, однак надірвані краю мають незвичайну властивість, названа «сипучістю», бо адекватно полагодити виріб може хіба що досвідчений майстер;
• багато видів тканини, особливо з високим вмістом ацетату у складі, мають властивість тягнутися навіть під власною вагою, тому неправильне розвішування здатне прискореними темпами зіпсувати покупку;
• щільний атлас часто використовується для пошиття «аристократичних» фіранок, однак його порт’єрна різновид відрізняється значним вагою, тому цей фактор слід враховувати при монтажі карнизів.

Різноманітність добавок, використовуваних у процесі виготовлення атласної тканини, призвело до того, що стали виокремлювати кілька її різновидів, що мають особливу специфіку. Багато з цих назв сьогодні на слуху, інші менш відомі, ми ж дамо опис тільки тим, які в наші дні використовуються максимально часто.

• Сатин – одна з двох повністю натуральних різновидів атласу (друга – оригінальний, чисто шовковий матеріал). У якості єдиної добавки тут використовується бавовна, значно здешевлює матерію.
• Креп – двостороння різновид атласу, що поєднує в собі м’якість і легку шорсткість. Остання характеристика досягається за рахунок особливостей виробництва – поперечні нитки тут скручені.
• Дюшес – одна з найбільш щільних різновидів атласу, тут переплетені нитки дуже густо, через що матерія здається жорсткіше своїх побратимів.
• Атлас Дюпон нагадує вищеописану різновид, однак відрізняється від неї більш яскраво вираженим блиском. Саме цей варіант зазвичай вважається найбільш блискучим серед всіх різновидів.
• Тафта – популярна тканина, чия висока щільність не сильно позначається на важкому речей з неї. Тафта має особливий перелив, за яким обізнана людина легко відрізнить її від чого-небудь іншого.
• Так званий російський атлас проводиться з шовку-сирцю, але має декілька незвичайну технологію виробництва. У цьому випадку переплетення ниток більш дрібне, що підвищує щільність тканини.
• Для атласу різновиди антик характерна добре помітна текстура. Такого ефекту досягають, почергово використовуючи нитки різної товщини.
• Стрейч атлас передбачає інтенсивне використання добре тягнеться лайкри, тому й речі з нього зазвичай виходять обтягуючими. Іншим плюсом матерії є те, що вона не схильна до утворення складок.
• Набивний креш – тканина з яскравим блиском, яка проводиться методом стискання і пресування ниток.

Оригінальний атлас був однотонним, гладкокрашеным. У поєднанні з його аристократичним блиском яскраві кольори, такі як червоний, синій, зелений або бузковий, виглядали по-справжньому чудово. У старі часи вибір кольорів одягу для більшості населення був украй невеликий, тому навіть однотонний, але яскраве забарвлення вважався королівським шиком. Сьогодні барвників значно більше і вони доступні всюди, тому вироби з атласу роблять білими, чорними і навіть матовими, що для цього матеріалу спочатку не властиво.

При цьому сучасні технології дозволяють випускати речі і з малюнком, інтенсивніше підкреслюючи індивідуальність власника і вносячи свою лепту в естетизм. Візерунки, нанесені на атласну одяг і аксесуари, виконуються одним з чотирьох основних способів.

• Вишивка. Один із старовинних класичних методів, коли поверх однотонної тканини за допомогою голки різнокольоровими нитками та голкою наносять малюнок. У давнину така обробка виконувалася виключно вручну, сьогодні її звичайно виконують машини.

• Жакардове плетіння. Ще один відносно старий спосіб, який віддалено нагадує вишивку. Тут для нанесення малюнка теж використовують додаткові нитки, ось тільки зображення передається не тільки за рахунок відмінного кольору, але і завдяки тривимірному обсягом.

• Печатка. Цей метод схожий на той, що до цих пір використовується в багатьох друкарнях – малюнок оформляється за допомогою фарби, яка заповнює контури майбутнього зображення.

• Тиснення. Ще один спосіб, що нагадує печатку, однак відрізняється способом нанесення фарб. У цьому випадку використовується спеціальний гравірований вал, який дозволяє отримати правдоподібний відтиск зображення на плетінні.

У часи, коли він був великою цінністю і величезною рідкістю, його використовували тільки або дуже багаті люди, або просто багаті, але у виняткових випадках. Сьогодні за рахунок значного здешевлення виробництва синтетичних аналогів атласу з матерії з такою назвою зшити можна практично що завгодно, хоча актуальним залишається питання доцільності. Визначаючись з тим, що виготовити з атласу, варто відштовхуватися від його основних позитивних сторін. Ось кілька вдалих прикладів:

• враховуючи урочистий вигляд атласу, з його найкращих зразків шиють святкові костюми – різні дорогі сукні, чоловічі костюми і так далі;
• ніжність і м’якість матеріалу сприяє активному носіння, тому з атласної матерії доречно шити жіночу білизну та іншу нічний одяг;
• вищеописані критерії актуальні і для пошиття домашнього текстилю кшталт штор і постільної білизни, тільки для цих потреб слід використовувати різні види тканини;
• яскравість і неповторність атласу широко застосовується для підкреслення образу і виділення з натовпу, бо з нього виконують численні дрібні аксесуари, такі як парасольки, дамські капелюшки, краватки, рукавички і банти;
• невисока вартість деяких сучасних різновидів матерії, а також її стійкість до утворення складок ідеально підходять для пошиття повсякденного одягу, переважно дамській (пам’ятаємо про блиску);
• висока міцність тканини і її здатність швидко сохнути знайшла застосування в сфері виготовлення підкладок для верхнього одягу.

Деякі види атласу мають настільки специфічні характеристики, що таку тканину навіть прийнято називати у відповідності з основною сферою її використання.

Як не прикро, атлас – тканина досить вибаглива, і рекомендацій на ярличку варто дотримуватися зі всією строгістю, оскільки тільки так можна відповідати потребам речі з конкретного виду матерії. Використовувати гарячу воду в процесі прання не можна – краще всього виконати процедуру вручну після нетривалого замочування в холодній воді. Прати В машинці атлас допускається, але тільки на мінімальній температурі і без віджиму, в процесі ручного прання теж не можна терти, не викручувати матеріал. Вивести жирні плями або розводи від води можна тільки м’якими миючими засобами, проте атлас на основі ацетатних волокон взагалі не сприймає прання – його чистять тільки всуху.

Існує лише один доступний спосіб сушіння матерії – річ розкладають в горизонтальному положенні на сухому рушнику, використання будь-яких сушарок або відповідних функцій пральної машинки неприпустимо.

Справжній атлас до деформацій не схильний, проте синтетичні аналоги можуть тягнутися і втрачати форму. Прибрати вже з’явилися затягування зазвичай не можна, тому слід правильно зберігати речі з цієї матерії – важкі вироби не повинні постійно висіти. Для зберігання атласною матерії фахівці радять використовувати спеціальні чохли, для таких речей неприйнятні висока температура або підвищена вологість.

Огляд тканини “Атлас стрейч” дивіться у відео нижче.