Старовинні швейні машини Singer (22 фото): що цінного в старовинних машинах від Зінгера? Як налаштувати раритет? Огляд антикварних моделей

Швейна машина Singer кінця XIX і початку XX століття досі викликає величезний інтерес у багатьох споживачів. Більшість старовинних виробів все ще придатне для використання. Легендарний антикваріат чудово вписується в інтер’єр будь-якої квартири.

Творцем відомої у всьому світі швейної машини є Ісаак Зінгер. З 1850 року він став проживати в Нью-Йорку, де познайомився з місцевим виробником швейних агрегатів. Конструктор присвятив Зінгера в принцип роботи власної машинки для шиття. Виробу було властиво кругове переміщення голки. Нитка постійно заплутувалась у вертикально розташованому човнику.

Ісаака Зінгера вразила конструкція. Протягом 10 днів він її удосконалив. Зінгер винайшов механізм руху голки вгору і вниз. Всі швейні пристрою досі мають цей спосіб пересування голки. Винахідник ввів 4 важливі інновації:

• горизонтальне розташування човника призвело до того, що нитка перестала заплутуватися;
• вживання ножного приводу і притискної лапки створило швеї додаткові зручності;
• ніжка-утримувач і споруджена дошка типу столика посприяли зручному розташуванню тканини для пошиття;
• всі вироби стали забезпечуватися інструкцією по експлуатації.

Ці удосконалення дозволили багаторазово збільшити продуктивність праці. Конструктор придбав патент на свій винахід. Крім того, саме він придумав здійснювати ремонт будинку шляхом заміни окремих деталей. До цього зламані вироби відсилалися на завод для усунення поломки або викидалися. Машинки компанії Singer швидко стали користуватися величезним попитом у всьому світі.

В кінці XIX і на початку XX століття корпорація Singer виробляла безліч моделей з різними назвами. Швейні машини випускалися в різних країнах по ліцензії фірми Singer, так як в ті часи компанія була єдиним власником патенту на право виробництва подібних виробів. Будівництво російського заводу з випуску швейних машин марки Singer велося в підмосковному місті Подольську з 1900 по 1902 рік. Згодом там майже століття випускалася продукція під цим брендом.

Рік випуску швейних пристосувань Singer можна дізнатися за серійним номером. До початку XX століття він складався з одних цифр, наприклад, в 1871 році вироби випустилися з номерами від 611.000 до 913.999; в 1899 році – від 15.811.500 до 16.831.099. Після 1904 року до цифр додали букву. Так, модифікації 1904 року можна визначити за серійними номерами з В-1 В-791.500, 1935 р. – від Y-9.633.847 до Y-9.999.999. В буквах була зашифрована країна виробник. Так, літера «А» означала, що модель зроблена в Подольську (Росія), «В» – у місті Елізабет, штат Нью-Джерсі, США), «Y» – в Шотландії.

Машинки для шиття марки Singer, вироблені в кінці XIX і початку XX століття, представляють антикварну цінність. Чим старіше виріб, тим воно дорожче. Існує думка, ніби при виготовленні швейних машинок з 1886 по 1930 рік використовували дорогоцінні метали: золото, срібло, платину, паладій. Перевірити їх наявність можна з допомогою магніту. Необхідно провести їм по металевому каркасу вироби. Дорогоцінні метали не притягаються до магніту.

Деякі вважають міфом застосування благородних металів при виробництві швейних пристосувань. Існуючий антикваріат має сліди інтенсивного використання, а дорогоцінні метали відомі своєю м’якістю і неміцністю. Вироби не витримали б такого великого навантаження.

Пристрої для шиття від Зінгера цінуються простотою і зручністю у використанні. Вони справляються з дуже складним пошиттям. Найбільше їх цінують за надійність, довговічність, високу якість в роботі. Вони нітрохи не поступаються деяким сучасним моделям. Старовинні вироби працюють без використання електрики, але, на думку деяких споживачів, можуть непогано справлятися з шкіряними виробами, залишають рівні стібки на дуже складних видах матеріалу. Їм підвладна будь-яка щільна тканина.

Побутові прилади для шиття Singer кінця XIX і початку XX століття мали стандартний вигляд. Всі швейні агрегати перших випусків були оснащені човником старовинного зразка. Човниковий пристрій мало не круглий, як у сучасних модифікацій, а подовжений вигляд. У нього вставлялася довга шпулька з ниткою. Така машинка давала можливість шити без пропусків. Голка робила петлю двічі для захоплення носиком.

Також був налагоджений випуск швейних пристосувань з хитним човником. Пристрій мав човниковий хід. Деякі модифікації були оснащені оригінальним механізмом намотування нитки на шпульку. Існує безліч видів антикварних агрегатів Singer з горизонтальним човниковим пристосуванням.

Модифікації відрізнялися наявністю однієї або двох рядків. Частина виробів, що випускаються мала тільки одну пряму строчку. Інші швейні побутові агрегати могли виконувати ще й зигзагоподібну лінію.

Швейні пристосування були забезпечені мотором з ручним або ножним приводом. Махове колесо виробів Singer відрізнялася масивністю. Машинки з ручним приводом мали 2 шестерні, прикручені до корпусу великими втулками. При необхідності втулки-гвинти можна викрутити і знову затягнути.

У деяких моделях ножна педаль з колісним приводом замінює незручну ручний важіль. Натискаючи ногою на спеціальну педаль, людина може легко приводити в дію побутовий прилад. Конструкції постійно удосконалювалися. Через якийсь час з’явилися модифікації, оснащені електроприводом.

В кінці XIX століття майстерня російського купця Попова почала виробництво швейних агрегатів під брендом Singer. До особливостей даних пристроїв для шиття відносять рух човника вздовж машинки. Нитка натягалася примітивно через квадратного перерізу голкотримача. Нитка проходила через отвори в човнику, її натяг регулювалося погано.

При збої налаштувань антикваріату треба їх правильно відрегулювати. Регулювання можна провести самостійно. Збій, викликаний пропуском стібків, свідчить про неправильну установку голки. Прослизання стібків у строчці спостерігається при занадто високому розташуванні голки відносно носика човника. Воно також може бути викликано при роботі з дуже щільним матеріалом. Чим грубіше тканина, тим сильніше слід притискати лапку. Під час налаштування швейного приладу марки Singer рекомендують голку опускати. Спочатку треба прибрати лапку, вушко пластину і фронтальну кришку. Потім необхідно очистити від бруду всі деталі і відсік. Шпульку потрібно акуратно вставити в шпульный ковпачок, потім відрегулювати гвинтом.

З прибраній голкової пластиною провертають махове колесо, перевіряють відповідність носика човника з кінчиком голки і канавкою. Він повинен знаходитися трохи вище вушка голки. Дуже важливо бездоганно розташувати голку і правильно заправити нитка з боку подовженого поглиблення. Старі модифікації бренду Singer передбачають знаходження спила колби з правого боку. Нитку треба вставити в вушко ліворуч. Відстань між носиком човника й голку необхідно ретельно вивірити.

Якщо пристрій для шиття довго не використали, його необхідно акуратно обробити спеціальним машинним маслом. Для цього на корпусі пристрою є отвір. Деякі важливі вузли знизу теж потребують змащення. Для цього треба повернути набік машину і змастити всі металеві деталі, які беруть участь у терті. Масло можна набирати в медичний шприц і закопувати в наявні отвори. Для проникнення речовини в усі важкодоступні місця треба при піднятій лапці без вставленою нитки прогнати пристрій на малій швидкості. Надлишки мастила прибирають серветкою.

При заклинюванні махового колеса його рекомендують зняти і разом з валом обробити маслом, змішаним з гасом у пропорції 1: 1. Щоб уникнути поломок раритету потрібно стежити за тим, щоб експлуатація здійснювалася строго по інструкції. Під час пошиття не можна тягнути тканина, інакше можна пошкодити човниковий носик. Махове колесо дозволяється обертати тільки в свою сторону.

У наступному відео вас чекає реставрація старовинних швейної машинки Singer.