Розкладні столи для маленької кухні (47 фото): кухонні столи-трансформери, складні та розсувні обідні моделі 50х50 і 60х60 см, 60х80 см і інших розмірів

Обставити невелику кухню досить складно, так як у неї неодмінно потрібно помістити все необхідне і при цьому зробити розстановку максимально зручною. Складніше з великогабаритними предметами, зокрема, зі столом. В цьому випадку краще звернути увагу на розкладні моделі, з допомогою яких можна легко організувати навіть невелике кухонний простір.

Стіл на кухні виконує відразу кілька функцій:

• він необхідний для комфортного розміщення під час прийому їжі;
• може використовуватися в якості додаткової поверхні для приготування;
• його поверхня (а також додаткові ящики або ніші) можуть служити місцем для зберігання кухонного приладдя;
• як і будь-яка інша меблі він служить прикрасою кімнати, створює потрібний настрій.

Якщо в квартирі немає іншого місця, на кухонному столі нерідко виявляється ноутбук, шкільні зошити, книги, рукоділля і т. д. Тому і вимоги до нього пред’являються відповідні: міцність, довговічність, зносостійкість, ергономічність і зручність.

Зазвичай він складається з трьох основних частин:

• Кришки. У складеному стані, в залежності від конструкції, вона складається з одного або двох полотен (стільниць). Потім до неї приставляється додаткова частина.
• Опори (ніжки). Від їх кількості, товщини і форми залежить не тільки зовнішній вигляд і зручність, але і стійкість виробу.
• Підстілля, з допомогою якого може змінюватися форма і габарити столу.

Серед сильних сторін розкладного столу можна виділити наступні характеристики.

• Багатофункціональність – при необхідності він може бути обіднім, обробним або навіть робочим.
• Адаптивність – в складеному стані він досить компактний, але робочу площу стільниці при потребі можна змінити. Такий стіл повинен бути навіть в маленьких сім’ях, адже завжди можуть приїхати гості.
• Ергономічність. Навіть в розкладеному стані за ним зручно сидіти.
• Варіабельність – вибір матеріалів, кольорів і форм подібних столів досить широкий.
• Економія простору невеликого приміщення. У крайньому випадку в складеному стані його легко перенести в іншу кімнату і розкласти там.

Недоліки складних столів полягають в особливостях їх конструкцій та складності механізму розкладання. Адже розсовування деяких моделей вимагає не тільки часу, але і прикладання чималих зусиль. На щастя, це швидше є винятком. Більшість розсувних систем ретельно продумані і функціонують легко.

Будь-який стіл, здатний змінювати свій розмір, являє собою складну конструкцію. Залежно від цього можна виділити кілька основних видів.

Розкладні – одна з найбільших груп. Механізми, які тут використовуються, можуть бути різними за своєю складністю. Найпростіший варіант – двошарова стільниця, поєднана петлями. Більш складні – з поворотною частиною. Краще, якщо механізм буде синхронізованими, коли вплив на одну частину приводить у рух всі інші. Так розкладання відбувається блискавично і без зайвих рухів.

Розсувні поділяються на:

• моделі, в яких зміни стосуються тільки площі столу (в основному з допомогою напрямних);
• столи з можливістю пересування ніжок (більш надійний варіант для довгих моделей).

Висувні – у них кришка стола може висуватися з вже наявних меблів (наприклад, з-під стільниці кухонного гарнітура), підвіконня або стіни.

Відкидні – є різновидом складних. Їх пристрій передбачає наявність однієї або двох додаткових стільниць збоку, які можна легко підняти або опустити. Для маленької кухні найкращим варіантом є стіл, однією з опор якого є стіна – в складеному стані він буде практично непомітний. Цей же принцип використаний у загальновідомих столах-книжки та їх модифікаціях.

Трансформери – під ними прийнято розуміти ті моделі, які можуть змінювати не тільки ширину, але і висоту. Це особливо зручно для кухонь, суміщених з вітальні, адже повноцінний обідній стіл в будь-який момент можна перетворити в компактний журнальний.

Вибір розміру столу залежить від двох факторів:

• кухонного простору;
• кількості осіб, яких потрібно розмістити в звичайному житті і в особливих ситуаціях.

У першому випадку, крім столу і стільців з сидячими на них людьми, потрібно врахувати місце для проходів до плити, холодильника і мийці. Відстань між столом і кухонним гарнітуром повинно бути не менше 60 див. В другому випадку важливо дотримати комфорт сидить. Для прийняття їжі кожній людині потрібно простір не менше 40 см в ширину. Це необхідно не тільки для комфорту, але і у избежение незручних ситуацій, оскільки всі рухи руками будуть скутими.

У складеному стані за такою скромною стільницею доведеться приймати їжу по черзі. Натомість це рішення є ідеальним для вузьких кухонь. В розкладеному вигляді такі столи збільшуються на 30, 40 см або навіть в два рази. Особливе місце займають моделі з круглою стільницею з розкладним механізмом. Важко зустріти їх діаметром менше 85 або 90 см, а вони збільшуються до 115 і 120 см відповідно. При цьому форма столу змінюється на овальну.

Опори і кришку столу зазвичай роблять з різних матеріалів. Для опор в першу чергу важлива міцність, а вже потім – зовнішній вигляд. Тому тут найчастіше застосовують наступні матеріали.

• Метал. Самий міцний матеріал. Ніжки і подстолье з металу можуть бути хромованими, матовими або забарвленими.

• Дерево. Масив твердих порід досить надійний. Гарне вологостійке покриття є запорукою довговічності і полегшує догляд за меблями. Безсумнівна перевага – респектабельний зовнішній вигляд і екологічність виробу.

• МДФ. Шпонированное покриття по зовнішньому вигляду практично не поступається масиву дерева, але є його більш доступним варіантом. МДФ з плівковим покриттям більш практичний – в його користь говорить доступна ціна і стійкість до вологи. Такий стіл може бути як різнобарвним, так і в деревних тонах з імітацією відповідної текстури. Таке покриття легко пошкодити, тому при необережному відношенні воно швидко втрачає блиск.

• ЛДСП. Схожий за своїми властивостями з МДФ, проте його вигляд зазвичай оцінюється як менш презентабельний. Незважаючи на середні показники зносостійкості, є однією з найбільш популярних і економних різновидів.

Для кришки столу (стільниці), крім перерахованих вище матеріалів, можуть використовувати загартоване скло, вставки з каменю або металу.

В першу чергу стіл не повинен здаватися чужорідним об’єктом в інтер’єрі кухні. В оформленні приміщення краще не використовувати більше трьох поєднаних між собою кольорів. При цьому колір столу повинен бути одним з них. Взагалі, меблі повинна підбиратися ще на етапі планування ремонту – в цьому випадку колір вподобаної моделі можна узгодити з покриттям стін, підлоги, дверей, побутової техніки. Також багато що залежить і від матеріалу столу. Наприклад, масив дерева або шпон мають свою особливу палітру. Звичайно, дерев’яні меблі можна і пофарбувати, але саме природні відтінки вважаються найбільш приємними для людського сприйняття.

Оскільки ми говоримо про невеликій кухні, в ній важливо правильно розставити акценти. Незважаючи на розмір, обідню зону можна зробити центральної. Для цього слід зупинити вибір на жовтому, оливковій, блакитному або зеленому – вони досить яскраві, сприяють появі апетиту і виглядають ненав’язливо. Тим більше, що інші меблі намагаються зробити нейтральною, щоб візуально розширити межі приміщення. Цей же прийом можна перенести і на обідню зону. Щоб не привертати увагу до самої об’ємної частини столу – кришці, її часто замовляють в білому або бежевому кольорі.

Зазвичай процес вибору столу займає чимало часу. Звичайно, можна безсистемно переглядати каталоги або виставкові зразки, але краще ще на початковому етапі визначитися з необхідними характеристиками.

• Для початку потрібно розібратися з розміром. Для цього слід виміряти приміщення і відвести в ньому місце для столу. Важливо обчислити максимально можливі розміри (як в складеному, так і в розчиненому стані) і вибирати в їх межах. Не всі виробники виготовляють нестандартні меблі. Навіть в розкладеному стані трансформер повинен зберігати свою стійкість.
• У будинку з активними домочадцями (в тому числі і дітьми) стіл повинен бути максимально практичним – тут важливо не помилитися з матеріалом. Поверхня кришки повинна бути немарким і легким у догляді.
• Від того, наскільки часто виникає необхідність в розкладанні, залежить складність механізму. Він повинен бути простим і добре налагодженим. Тут також потрібно звернути увагу на вагу тих частин, до яких доведеться докладати зусилля.
• Велике значення відіграє форма столу та його ніжок. Прямокутний і квадратний столик легше розмістити в кутку або біля стіни, а за круглим або овальним поміститься більше гостей. Опори не повинні заважати комфортному розташуванню за столом.

Незважаючи на те, що для маленької кухні можливість збільшення габаритів потрібно поєднувати з компактністю, вибір у даної категорії досить різноманітний. Можна підібрати модель «під старовину» з плавними лініями, різьбленими ніжками, великою кількістю декоративних деталей. Близький до цього варіанту дерев’яний стіл підійде для кухні, що втілила в собі чарівність сільського стилю.

Обстановка в стилі шеббі-шик дозволяє проявити творчі здібності, адже сліди штучного старіння можна створити самостійно.

Схожу м’якість і затишок можна знайти і в більш сучасних напрямках. Особливо актуально це для модерну. У ньому не так багато прикрас, на перший план виступає елегантність і витонченість. На противагу йому виступає ультрамодний хай-тек – тут у всьому відчувається стрімкість і чіткість. Механізми для раздвигания і розкладання підкреслять технічну складову. Декор такого столу буде стриманим, найкраще його характер підкреслить блиск металу і скла. Не менш актуальним для сучасності мінімалізм – тут все лаконічно і практично. Це проявляється як у кольорі, так і в фактурі матеріалу.

Нижче ви можете подивитися відео з варіантами обідніх столів для маленької кухні.