Рибка водорослеед (18 фото): різновиди акваріумних риб, які їдять водорості, сумісність сіамських водорослеедов з іншими рибами

Водорослеед – незамінний помічник цього акваріуміста. Рибка виконує роль своєрідного стабілізатора середовища, забезпечує підтримання здорового мікробіологічного фону в резервуарі. У природі різновиди акваріумних риб, які їдять водорості, зустрічаються переважно в теплих водоймах Південно-Східної Азії з слабопроточною водою.

У штучних водоймах – від невеликих ставків до акваріумів, де їх місія стає ще більш важливою, адже в замкнутому просторі неконтрольоване розмноження дрібних зелених мікроорганізмів може призвести до істотного погіршення властивостей середовища, в якому живуть рибки.

Водорослееды відомі в Росії з 1962 року, і вже 8 років потому вони стали абсолютно незамінні в середовищі акваріумістів. Не найяскравіші зовні, ці тихі трудяги виконують роль природного фільтра, дозволяють відмовитися від використання агресивних хімічних засобів, що пригнічують розвиток микроскопичных водоростей. Сама рибка невибагливі в утриманні, добре уживається з іншими видами. Але при її виборі важливо відрізнити справжнього водорослееда від його набагато менше корисних побратимів.

Під назвою «водорослеед» об’єднані види риб, які виступають в ролі своєрідних чистильників акваріумної середовища. Ці підводні мешканці ведуть боротьбу з небезпечними колоніями організмів, інтенсивно виробляють хлорофіл і погіршують умови життя в замкнутому просторі штучного водоймища. Вони їдять водорості, у тому числі таких небезпечних паразитів, як «чорна борода». Деякі види харчуються виключно тими живими організмами, яких знаходять у акваріумі, інші можуть поглинати і звичайні корми.

Класичний водорослеед – невелика рибка з подовженим тілом, компактною головою, короткими плавниками. Виділяють помилкові види, що харчуються переважно акваріумними мохами. Вони також досить корисні, але мають помітні відмінності в якості очищення резервуара від водоростеві забруднення.

Серед особливостей водорослеедов можна відзначити високий рівень активності. Обтічне тіло дає їм гарне прискорення, дозволяє плавати проти течії. Відпочивають водорослееды, опустившись на дно або приземлившись на листя рослин. Сіамський підвид під час сну може перевертатися догори черевцем. В період відпочинку в якості опори виступають плавці – черевної і хвостовий.

Тривалість життя водорослеедов становить до 10 років. На один акваріум середнього розміру досить завести не більше 2-3 особин. Рибки відрізняються уживчивым характером (рідкісним винятком є «літаюча лисиця»).

Всі різновиди водорослеедов можна поділити на акваріумні і дикі. Крім того, найпопулярніша сіамська форма має помилкового побратима під назвою «літаюча лисиця». Заводити її не рекомендується через агресивної поведінки (в акваріумі неминуче виникнуть конфлікти) і досить ледачого винищення нею зайвої флори.

Найпопулярніша форма – саме її тримає більшість вітчизняних акваріумістів. Тропічна рибка з характерною зигзагоподібною смугою на тілі і хвостовому плавці відноситься до сімейства коропових, воліє триматися ближче до дна водойм. Серед поглинаються нею водоростей можна виділити червоні, нитчасті, «в’єтнамки», «чорну бороду», крім того, вважається, що по продуктивності саме сіамський підтип є лідером.

Водорослееды відрізняються досить великими розмірами. У природі вони живуть у Південно-Східній Азії і виростають до 14 см в довжину. Акваріумні сіамські водорослееды мають вдвічі менші параметри тіла.

Успішно борються з зеленим нальотом лише самі молоді особини, не доросшие до 4 див. У міру росту риби її активність знижується. Але в цілому анциструсов часто заводять для підтримки оптимальної мікрофлори в акваріумах-травниках.

Всеїдна і абсолютно невибаглива рибка, яка завоювала серця акваріумістів по всьому світу. Моллинезия або просто моллі знищує різні види небезпечної рослинності. З її допомогою можна позбутися від таких водоростей, як «чорна борода», нитчастих підвидів, прибрати наліт зі стінок акваріума.

Невелика, до 3 см в довжину, рибка поїдає водорості за допомогою рота-присоски, в основному бореться з нальотом на стінках акваріума. Ефективні отоцінклюси проти ксенококусов.

Цю рибку з ротом-присоском заводять переважно при появі зеленого нальоту на стінках акваріума. Особливо часто він виникає у резервуарах з інтенсивним суміщенням. Такі рибки добре підходять для вмісту в травниках. Але в боротьбі з нитчастими водоростями, «чорною бородою» вони непридатні, крім того, потрібно врахувати, що гиринохейлус харчується виключно зеленим нальотом, тому не можна перевищувати чисельність рибок, інакше вихованці будуть голодувати.

Хороша сумісність сіамських водорослеедов з іншими рибами дозволяє легко заселяти їх в будь-проблемні акваріуми, де відбувається активне розмноження зелених організмів. Оптимально, якщо в ємності будуть жити від 3 до 8 рибок.

У природі вони живуть зграйками, і цей інстинкт добре розвинутий. Але при утриманні самців бійки будуть неминучі. При підборі водорослеедов варто взяти одного самця та декількох самок.

До числа риб, з якими цей вид корисних мешканців акваріума несумісний, відносяться наступні.

1. Цихліди. Їх дратує надмірна активність маленьких рибок в період нересту. Можуть проявляти агресію, знищувати молодняк, подплывший близько до кладки яєць.
2. Двоколірні лабе. Цей вид є спорідненим для водорослеедов і між ними неминуче виникнуть конфлікти. Рибки можуть просто загинути.
3. Вуалевые різновиди різних порід риб. Їхні хвости і плавники водорослееды просто об’їдають.

Для утримання водорослееда в акваріумі рекомендується вибирати ємності не менше 100 л. Підійде класичний паралелепіпед, що дозволяє забезпечувати необхідний простір для маневрів і активного пересування рибки. Воду необхідно підміняти на 1/3 об’єму щотижня. Її оптимальні показники:

• температура – від +24 до +26 градусів;
• кислотність – 6,5-8 pH;
• жорсткість – 5-20 dGH.

При підборі декору слід уникати надмірностей, залишаючи простір для переміщення водорослееда всередині акваріума. При виборі субстрату варто віддати перевагу гальці, щільному піску. Осілі водорості риба поглинає з дна, при цьому грунт все одно доводиться сифонить не рідше одного разу на місяць, прибираючи залишки їжі, що поглинаються мешканцями штучного водоймища.

Зміст сіамської водорослееда, як типового представника цього виду, вимагає забезпечення м’якого ненаправленного освітлення природного або штучного походження. Від прямих сонячних променів акваріум рекомендується захищати ширмами або завісами. Для водорослеедов важливий 12-годинний світловий день.

Для створення оптимальних умов вирощування варто подбати про формування швидкого течії. Підсилений струм води, інтенсивна аерація повинні здійснюватися за допомогою спеціального обладнання. Варто вибирати найбільш потужне обладнання, інакше вихованці будуть почувати себе погано без достатнього насичення середовища киснем.

Для відпочинку водорослеедам потрібні листяні акваріумні рослини з великими листками. При цьому висаджена зелень не повинна занадто затінювати водойма або заважати вільному переміщенню.

У природному середовищі сіамський водорослеед живиться переважно водоростями, але може поїдати й інший зелений корм, а також білкову їжу. Чим старше стає риба, тим сильніше змінюються її харчові уподобання, зростають потреби в отриманні додаткового протеїну. Дорослих водорослеедов рекомендується додатково підгодовувати штучними кормами в гранулах і пластівцях, живими і замороженими комахами.

Годівля здійснюється не частіше 1 разу в день. У їжу можна вводити будь-які готові суміші для коропів, а також ошпарені свіжі овочі. Термічна обробка потрібна для усунення потенційно небезпечних бактерій. Водорослееды охоче поглинають шпинат, огірки, салат, кабачки. Тримати їжу у воді більше 3 хвилин не рекомендується – залишки видаляють відразу по завершенні годування.

Що стосується живих кормів, тут теж не все просто. В якості підгодівлі годяться дафнії, циклопи, трубочник, мотиль. Не варто займатися самостійним ловом корми – комаха може бути заражене небезпечними бактеріями. Більш безпечними вважаються заморожені корми, позбавлені цих недоліків. Попередньо їх витримують при кімнатній температурі близько 15 хвилин.

Ще більше інформації про особливості сіамських водорослеедов дивіться у наступному відео.