Рекорд Володимир Путін поставив і по відсотку тих, хто проголосував за нього.

Такі були підсумки голосування до моменту підписання цього номера. Навіть якщо цифри і будуть трохи уточнюватися, факт залишиться фактом – досягнуті результати є безпрецедентними. За Володимира Путіна проголосували 56,4 млн чоловік. Це рекорд по абсолютній кількості голосів, коли-небудь відданих за кандидата в Президенти Росії. Попередню планку встановив Дмитро Медведєв, якого в 2008 р підтримали 52 млн виборців. Рекорд Володимир Путін поставив і по відсотку тих, хто проголосував за нього.

Явка на цих виборах трохи недотягла до максимальних показників на президентських виборах. У 1991 р, коли ця процедура проводилася вперше в історії Росії, на виборчі дільниці прийшли 74,6% громадян, які мають право голосу. Зараз цей показник зупинився на позначці 67,98%. Втім, це помітно більше, чим було на минулих виборах в 2012 р (65,34%).

Де і як проголосували?

Найактивніше на вибори громадяни ходили в південних регіонах країни. Лідер по явці – Кабардино-Балкарія з 92%, причому за Путіна там проголосувало 93% тих, хто прийшов на вибори. Слідом традиційно йдуть Чечня (явка – 91,5%, стільки ж відсотків за Путіна) і Дагестан (явка – 87,5%, 90,7% голосів за Путіна).

Більше 90% голосів глава держави отримав ще в трьох суб’єктах РФ – в Тиві (92%), Криму (92%) і Севастополі (90%). Для кримських регіонів це було перше голосування на виборах Президента Росії, і жителі півострова поставилися до нього вкрай відповідально. Явка на виборах там наблизилася до показників доленосного для Криму референдуму 2014 р.

Найменше Путін зібрав в Якутії – 64,38%, де народ голосував швидше проти місцевої влади. Зате в Москві він зміг поліпшити свій результат в 1,5 рази. Деякі експерти зазначають, що явка помітно зросла і серед молоді. Це пояснюється в тому числі і тим, що влада не віддали опозиції контроль над Інтернетом. Більш детальну статистику по виборам ЦВК обіцяє 29 березня.

За словами глави ЦВК Елли Памфілова, хороша явка і високі результати чинного президента стали можливі завдяки «деяким лідерам західних держав». «Наш народ завжди об’єднується в скрутну хвилину, тому велике їм спасибі, що внесли свою позитивну лепту, щоб сприяти консолідації нашого народу», – заявила вона.

А голова Держдуми В’ячеслав Володін переконаний, що висока явка на виборах – це свідчення відповідального ставлення суспільства до майбутнього країни. «Громадяни зробили вибір в умовах безпрецедентного тиску на нашу країну: спроби дискредитації Росії, санкції, шалена пропаганда з боку західних ЗМІ».

Як голосували за опозицію

2018 *: 3,49% (1,68% Собчак + 0,76% Титов + 1,05% Явлінський)

2016 **: 4,37% (1,99% «Яблуко» + 1,29% «Партія зростання» + 0,73% «ПАРНАС» + 0,22% «Громадянська платформа» + 0,14% «Громадянська сила »)

2012 *: 7,98% Прохоров

2018: 5,65% Жириновський

2012: 6,22% Жириновський

2018: 11,77% Грудінін

2012: 17,18% Зюганов

** вибори в Держдуму

Чи були порушення? Серйозних порушень на виборах зафіксовано не було, підтвердила Елла Памфілова. Підсумки голосування через порушення були скасовані всього на 8 виборчих дільницях з 95 тис. Майже всюди таке рішення було прийнято через вкидань.

Цікаво, що вранці в день виборів сайт Центрвиборчкому піддався хакерській атаці. Джерела кібератаки були розташовані в 15 країнах, розповіла Памфилова, не уточнивши, де саме. За словами члена ЦВК Олександра Крюкіна, атаки виходили з «недружніх країн», але вони ніяк не вплинули на результати.

Це була не єдина спроба ззовні вплинути на президентську кампанію в Росії. Ще 25 січня неформальний лідер руху на захист прав виборців «Голос» Лілія Шибанова і голова «Європейської платформи за демократичні вибори» Штефані Шиффер обговорювали проведення після виборів в РФ ряду конференцій, в ході яких повинні були прозвучати відомості про масові порушення. Те, що хтось на Заході вирішив заочно визнати російські вибори нелегітимними, підтвердили і відомі пранкери Вован і Лексус, які напередодні голосування подзвонили Шиффер. Від імені спікера Верховної поради України Андрія Парубія вони запропонували створити в ЗМІ шум про порушення на виборах в РФ. Шиффер у відповідь подякувала лже-Парубія і пообіцяла додати українських колег в новинну розсилку і надати всі необхідні відомості, в тому числі від «Голосу». «Вибори не відповідають міжнародним нормам, це ми вже зараз можемо стверджувати», – безапеляційно оцінила пані Шиффер ще не почалося голосування.

Які завдання на новий термін?

Відразу після оголошення перших результатів голосування Володимир Путін приїхав на мітинг-концерт, який пройшов на Манежній площі в центрі Москви. Концерт був присвячений четвертій річниці приєднання Криму до Росії.

Після концерту Путін відправився в свій виборчий штаб. Там він серед іншого розповів, що подумає про зміни в складі уряду. Відбутися вони можуть після інавгурації, яка пройде на початку травня. Основними цілями свого нового терміну президент назвав забезпечення темпів зростання економіки, розвиток охорони здоров’я, освіти, промислового виробництва, інфраструктури та інших важливих напрямків, які б сприяли зростанню рівня життя людей.

Один з журналістів запитав, чи не збирається глава держави брати участь і у виборах 2030 г.? "Це смішно. Я що – до 100 років буду тут сидіти? Ні », – відповів йому Путін.