Молочна історія

За час вагітності прочитала гори літератури, здавалося знаю про грудне вигодовування все. Моя мати не змогла підгодовувати мене грудьми – я не брала. Мама зціджувати півтора року. Без молокоотсоса. Я була впевнена, що зі мною такого не станеться, я ж начитана. (Нехитра) Зі статей точно знала: зціджувати не треба, суміші не догодовувати ні в якому разі! В пологовому залі дочка груди не брала, в палаті пізніше теж. З горем навпіл зцідити трошки молозива, погодували зі шприца. На наступний день після жорстокої боротьби в чотири руки з медсестрою таки доклали, запевнили Хто б міг подумати що ця мікроба 2650г вагою може так чинити В результаті кожне харчування – битва, крик на весь коридор. 20 хвилин прикладаємо, 40 хвилин сосем, продовжуємо крічать.Потом вирубують години на чотири. Кожна молода мама мене зрозуміє, коли дитина спить – аби достовірніше

Приїхали додому – та ж картина. Але вірно пам’ятаю – зціджувати непотрібно – лактостаз буде, суміш не надавати – молоко пропаде! Результат такого життя – дитина або дрімає або волає, від грудей не відлипає, брати до ладу через плоских сосків не може, висмоктати через великий грудей і загальної ослаблення не може. А я через недосвідченість не можу нічого зрозуміти: смокче по 40 хвилин, перевіряю груди – молоко є, а дитина голодний. А тут ще педіатр "допомогла": "Дитина у тебе не худий. Це у неї животик від кольок нездужає. Вона смокче, щоб біль перебити, надмірно животик набиває, виходить лише гірше" Я сиджу і нічого тісніше не знатиму, чи вона голодна, або перегодована Через тиждень приїхала до мене консультант з курсів, розібралися – груди велика, у малюка сил не вистачає, цедісь і догодовувати з шприца. З горем навпіл вивчилася цедіться, почала догодовувати, стало краще. Тільки пробуй з цим шприцом зрозуміти наїлася вона чи ні. Починає смоктати з жадібністю, але трохи не так натиснеш, струмінь зросла, дитина подавився, більше не бажає. Билася як риба об лід – нічого не виходить, а тут і педіатр моя після відпустки заглянула. Караул. Дитина худий. Молоко твоє нікуди не годиться. годуй сумішшю невідкладно. На зважування завтра. Зважилися – за три тижні після пологів втратили 300 м Купила суміш, стала догодовувати, стала більше цедіться.

Тільки вийшло – за ці три тижні дитина сяк-так висмоктував лише переднє молоко, та й то мілілітрів по 10, заднє залишалося. Коли схаменулися, молоко практично пропало. З обох грудей спільно расцежівать 20-30мл. Почалася моя боротьба за лактацію, за харчування. Цеділась кожні дві години, вночі по три рази, пила чай з молоком, горіхове молоко, чого ж лише не робила. При цьому раз на два-три години годувала малюка з шприца. Так ми билися більше 2-х тижнів, молоко стало потихеньку прибувати, дитина одужувати. Однак висмоктувати груди у неї не виходило, я вже нічого не міркувала від втоми. Прикладаю, цежусь. годую зі шприца – половина повз. Все в молоці, дитина і я змучені, толку мало. поцесс займає години півтора. Поки закінчила, пора починати знову! Караул.

Пробилися так тижнів зо два. Потім я сіла і задумалася. Так більше жити не можна! Дитина висмоктує з грудей відсотків 10, решта з шприца, надії на звичайне грудне вигодовування немає. З іншого боку, молоко прибуває. Зцідити, налила в пляшку. Як заново народилася. Дитина смокче, що не давиться, наївся – закінчив. Точно видно скільки сп’яніла. Є щастя на світі. З тих пір так і вульгарно: цежусь і годую з пляшечки. Полінка тісніше півроку. Сподіваюся підгодовувати і далі. Тільки рекомендую тим, хто опинився в подібній ситуації відразу купувати звичайний молокоотсос. Краще один раз витратитися на себе, чим пізніше маяться.Проверено на собі, чотири місяці цеділась руками через кожні дві-три години вдень і один-два рази вночі. Ворогові не побажаю