3 найбільш самотніх і кризових віку в життя за версією вчених

Нове дослідження команди Діліпа Джеста (Dilip Jeste), авторитетного професора психіатрії, директора Центру здорового старіння Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США), виявило, що люди відчувають себе особливо самотніми в 3 певних вікових періоду. Згідно зі статистикою, таке кризовий настрій часто не залежить від волі і життєвих обставин.

Porady.co.ua проаналізував міркування людей цих віків і склав свою картину кризових моментів. Отже, чому ж людей наздоганяє самотність?

1-й період — 28-29 років

«Для мене 28 років — це вік, коли перестаєш відчувати себе безсмертним. Вік, коли твій веселий, місцями деструктивний спосіб життя дає про себе знати. Вік, коли організм вимагає розплату за веселі безсонні ночі гульні, за сидячу роботу, за твої шкідливі звички. Вік, коли всерйоз замислюєшся про те, що непогано б почати правильно харчуватися, відмовитися від алкоголю, зайнятися яким-небудь спортом, мотивуючи себе вже не модною течією, а страшною думкою про те, що якщо найближчим часом ти цього не зробиш, то далі буде гірше. 28 — це своєрідний захід фізіологічної юності».

Denis Zavarikhin

Звучить сумно, але це обов’язковий вікової трамплін. З часом подібні думки проходять, відкривається друге дихання. Але саме в 28 людина відчуває наближення кінця своєї молодіжної декади, мимоволі задаючись питаннями на кшталт: «А чи правильно я живу? Чому я досі не домігся того, про що мріяв? Може бути, я десь повернув не туди? Що мені потрібно змінити?» і т. д. Здається, що життя проходить повз, але насправді це просто час давно зріли висновків.

2-й період — близько 50 років

«Я працював в оборонній промисловості. 25 років був наймолодшим: спочатку молодий спеціаліст, потім наймолодший начальник лабораторії, потім наймолодший головний конструктор. Коли почалися інші часи, я пішов у приватну фірму, де відразу став найстарішим, значно старше всіх. Всі зі мною були на ви, а я з усіма на ти, мені навіть важкий портфель намагалися допомогти нести. Ось тут я відчув неспокій, не відразу зрозумівши, в чому справа. Років мені було 47, для моїх колег це дуже багато».

Михайло Ліфшиц, письменник

50 років — це у всіх сенсах солідний вік. До цього часу більшість людей виконують «базові» суспільні завдання: знаходять себе, приходять до емоційної стабільності, створюють сім’ю, облаштовують будинок, відпускають дітей у самостійне плавання, досягають піку в кар’єрі. Зрозуміло, разом з цим постають нові питання: «А що тепер? Яка подальша мета?» Це такий само неминучий, як і тимчасовий період пошуку сенсу життя, який допомагає знайти нові цілі. Все ж без депресій немає розвитку.

3-й період — старше 80 років

Напевно у багатьох є знайомі бабусі-дідусі, які збирають на похорон. Купують красиві сукні-костюми не для виходу в світ, а для відправлення в останній шлях. Ставлять хрестики на фотографіях над зображеннями померлих друзів. Це все дуже сумно.

На жаль, відрізок після 80 найчастіше сприймається не просто часом, а періодом. Періодом дожиття. Коли все в житті вже досягнуто, щось втрачено і забуто, а багато безповоротно втрачено, залишається лише оглядатися і жити спогадами. Але при цьому існують приклади людей за 80, які живуть життям різноманітніше молодіжної: заводять блоги, опановують нові професії, подорожують, працюють і зайвий раз доводять, що всі життєві кризи в нашій життя — штука переборна. Навіть криза 80+!

Озирніться на своє життя: як ви вважаєте, чи є інші періоди, коли практично будь-яка людина ризикує пережити вікової криза?

Kateryna Soroka / gettyimages